УТРИМУВАТИСЯ

УТРИ́МУВАТИСЯ¹ (ВТРИ́МУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УТРИ́МАТИСЯ (ВТРИ́МАТИСЯ), аюся, аєшся, док.

1. Докладаючи зусиль, тримаючись за кого-, що-небудь, зберігати рівновагу, не падати від поштоху, удару і т. ін. Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Хотк., II, 1966, 137); Підвівшись на весь зріст, він розкручує над головою кінець віжок, здригається, хилиться на вибоях і невідомо яким чудом втримується на санях (Стельмах, І, 1962, 76); На палубі біля люка товаришів зустрічав Олег. Він теж подав руку льотчикові, допоміг утриматися в першу мить на хисткій палубі (Ле, Клен. лист, 1960, 222); Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг (Тют., Вир, 1964, 198).

2. Стримувати себе від вияву якого-небудь почуття, від якоїсь дії, вчинку. Один Гаріфулін ніколи не втримувався, щоб не зачепити бая якимсь гострим словом (Донч., І, 1956, 115); Ніхто не втримувався, щоб не кинути в її карнавку злотого (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84); Горобчик аж отерп зо страху: хотів уже втікати, та якось утримався. Вилізла сова з дупла, глянула на горобчика (Л. Укр., III, 1952, 482); Проїжджаючи потім від станції Князівки додому повз Чумаків хутір, Павло не втримався, щоб не заїхати до товариша (Головко, II, 1957, 414); Напосідалися такі лихі та в’їдливі комарі, що не можна було втриматися (Збан., Сеспель, 1961, 110).

3. Не відступати під натиском ворога, триматися на якій-небудь позиції. Майор певен, що найкращий полк будь-якої іншої армії світу не втримався б на цій проклятій дамбі в таких умовах. Але ж його полк — радянський (Гончар, III, 1959, 368); А тримала [гарнізон] одна думка, один наказ: вистояти, утриматися, відбивати, аж поки не підійдуть свіжі частини (Коз., Гарячі руки, 1960, 140).

4. Зберігатися однаковим, незмінним або в цілості. Поширюються вони [заморозки] на велику територію і утримуються протягом кількох діб (Хлібороб Укр., 10, 1965, 13); — Коли я вперше запитав старого, скільки він знає пісень, то почув: «Та, мабуть, сто».. І як ото стільки може в голові втриматись? (Стельмах, І, 1962, 386); // розм. Залишатися на попередній роботі, посаді і т. ін., незважаючи на певні обставини. — Так і не втримався він у нас. А так хлопчина добрий. Клим Степанович зітхнув, ніби шкодуючи того молодика з дипломом (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 188); Щоб утриматись на роботі, він таки пішов до директора цирку (Ткач, Арена, 1960, 170); // Уникнути покарання, переслідування і т. ін. Революція розігнала їх [Шамраїв], розполохала. Утримався лише Купріян Шамрай і то через те, що в червоній кінноті служив (Тют., Вир, 1964, 414).

6. Не голосувати за кого-, що-небудь. [Дудар:] За кого ж ти голосував? [Ромашка:] Утримався (Мик., І, 1957, 70); За скликання об’єднаного засідання Рад голосували всі, крім Поповича, який утримався (Головко, II, 1957, 465).

6. тільки недок. Пас. до утри́мувати¹. Проходить кіннота, займає плацдарм,.. який такою дорогою ціною втримувався для неї тут протягом майже двох місяців (Гончар, II, 1959, 383).

УТРИ́МУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок.

1. Мати засоби до існування. Його жінка в нужді й недостатку утримувалася то шиттям, то даванням лекцій крою (Фр., VI, 1951, 237).

2. Пас. до утри́мувати².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 522 - 523.

Утримуватися, муюся, єшся, сов. в. утриматися, маюся, єшся, гл. Удерживаться, удержаться. Сам ніяк не може утриматися од сміху. О. 1.862. І. 40.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 366.