УСИНОВЛЯТИ
Значення усиновляти це
УСИНОВЛЯ́ТИ (ВСИНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УСИНОВИ́ТИ (ВСИНОВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. усиновля́ть; док., перех. Приймати у сім’ю дитину з наданням їй прав рідних дітей. — Ще не пізно, — озирнувся до кабіни Заруба і показав на Сашка. — От беріть і всиновляйте. Хороший хлопець, Гнате (Кучер, Трудна любов, 1960, 232); Кузьма довідався, що білі дощенту спалили Стародубове подвір’я, а Василькова мати пішла десь у найми.. Саме в ці дні Кузьма й вирішив усиновити Василька (Панч, II, 1956, 209).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 487.
Усиновляти, ляю, єш, сов. в. усиновити, влю, виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 355.
усиновляти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to adopt | усыновлять |
усиновляти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| usynovliaty | usynovliaty | usynovlyaty |
усиновляти Рід - дієслово, недоконаний вид
усиновляти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | усиновляю | усиновляємо |
| 2 особа | усиновляєш | усиновляєте |
| 3 особа | усиновляє | усиновляють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | усиновлятиму | усиновлятимемо |
| 2 особа | усиновлятимеш | усиновлятимете |
| 3 особа | усиновлятиме | усиновлятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | усиновляв | усиновляли |
| Жіночий рід | усиновляла | |
| Середній рід | усиновляло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | усиновляймо | |
| 2 особа | усиновляй | усиновляйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | усиновляючи | |
| Минулий час | усиновлявши |
усиновляти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |