УРЕЧЕВЛЮВАТИ
Значення уречевлювати це
УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УРЕЧЕВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. уречевля́ть; док., перех. Втілювати у чому-небудь матеріальному.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 475.
уречевлювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| oricellari | уречевлювати |
уречевлювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| urechevliuvaty | urechevliuvaty | urechevlyuvaty |
уречевлювати Рід - дієслово, недоконаний вид
уречевлювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уречевлюю | уречевлюємо |
| 2 особа | уречевлюєш | уречевлюєте |
| 3 особа | уречевлює | уречевлюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уречевлюватиму | уречевлюватимемо |
| 2 особа | уречевлюватимеш | уречевлюватимете |
| 3 особа | уречевлюватиме | уречевлюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | уречевлював | уречевлювали |
| Жіночий рід | уречевлювала | |
| Середній рід | уречевлювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уречевлюймо | |
| 2 особа | уречевлюй | уречевлюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | уречевлюючи | |
| Минулий час | уречевлювавши |
уречевлювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |