УРЕКТИ
Значення уректи це
УРЕКТИ́1 (ВРЕКТИ́), уречу́, урече́ш; мин. ч. урі́к, урекла́, ло́; док., перех., заст. За марновірними уявленнями, особливим магічним поглядом накликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди кому-, чому-небудь; зурочити. Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало (Сл. Гр.); Він [Іван] сам дивувався тій зміні. Що сталося з ним? ..Чи йому пороблено що, чи хто урік? (Коцюб., II, 1955, 342).
УРЕКТИ́2 див. уріка́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 475.
Уректи, ся. См. Урікати, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 350.
уректи Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| orenji | уректи |
уректи Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| urekty | urekty | urekty |
уректи Рід - дієслово, доконаний вид
уректи Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уречу | уречемо |
| 2 особа | уречеш | уречете |
| 3 особа | урече | уречуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | урік | урекли |
| Жіночий рід | урекла | |
| Середній рід | урекло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уречімо | |
| 2 особа | уречи | уречіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | урікши |
уректи Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |