УРАЗЛИВИЙ

УРА́ЗЛИ́ВИЙ¹ (ВРА́ЗЛИ́ВИЙ), а, е.

1. Дуже чутливий до дотику, подразнення і т. ін.; болючий. Почав [Павло] перев’язувати Званцева.. Рана була не глибока, але вразлива, під самою лопаткою, і боляче озивалася на кожен рух (Кучер, Голод, 1961, 230); // на що. Чутливий до чогось, який легко піддається дії, впливові чого-небудь. Біда була тільки в тому, що та ніжна рожева шкіра [дівочого обличчя] була дуже вразлива на веснянки (Вільде, Сестри.., 1958, 378).

2. перен. Слабкий, погано захищений. Наші підрозділи зуміли цілком несподівано з’явитися на уразливих флангах німців і навіть у них в тилу (Ле, Мої листи, 1945, 39).

◊ Ура́зли́ве мі́сце — найбільш слабка сторона кого-, чого-небудь. — На жаль, Обручав такий обережний, що важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере,.. закони та накази виконує (Тулуб, В степу.., 1964, 492).

3. Дуже відчутний, сильний. Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану — і чую уразливий біль (Ю. Янов., II, 1958, 128); Прикинувши всі ці «за» і «проти», я зрозумів, що на цей раз приціл Мацька виявився уразливішим, ніж перше (Збан., Малин. дзвін, 1958, 248).

4. Несамовитий, нестямний (про крик, плач і т. ін.). Пріська не слухала — голосила, її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті, важкою тугою бився об стіни… (Мирний, III, 1954, 126).

УРА́ЗЛИ́ВИЙ² див. вра́зли́вий¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 473.

Уразливий, а, е.

1) Чувствительный къ боли.

2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу. Мир. Пов. II. 108.

3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування. Стор. МПр. 746.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 350.