УМІТИ

Значення уміти це

УМІ́ТИ (ВМІ́ТИ), і́ю, і́єш, недок., перев. з інфін.

1. Володіти умінням робити що-небудь. Зоня знала стільки веселих.. краков’яків, уміла так гарно танцювати (Л. Укр., III, 1952, 647); Кульжан вміла і шити, і варити, і валяти повсть, і вишивати (Тулуб, В степу.., 1964, 59); — Нам, товаришу Оленчук, зараз потрібні люди, які досконало знають Сиваш, уміють орієнтуватись на ньому не тільки вдень, а й вночі (Гончар, II, 1959, 398); // Мати здібність, здатність до чого-небудь. Марічка і сама вміла складати пісні (Коцюб., II, 1955, 314); Умів Юрчик оповідати як ніхто! Славився тим (Хотк., II, 1966, 153); — Терентію, я мушу тобі сказати, ти зовсім не вмієш розмовляти з людьми (Довж., І, 1958, 478); // Бути в змозі, могти зробити що-небудь. Вміла мати брови дати, Карі оченята, Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати (Шевч., І, 1963, 25); Він закляк, як та худобина, якій болить щось усередині, а сказати вона про те не вміє (Тют., Вир, 1964, 295).

◊ Не вмі́ти сло́ва (двох слів) ви́мовити (сказа́ти) див. сло́во; Умі́ти поверну́тися див. поверта́тися1.

2. розм. Знати. — Хлопці, чутно, співають, — цокоче дівчина. — Та таких гарних пісень! Наші хлопці таких і не вміють; мабуть, то байрачани… (Мирний, І, 1949, 317); Батюшчин машталір був колись у солдатах [солдатах] і вміє багато слів, що й учительша їх не чула (Мик., Кадильниця, 1959, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 440.

Уміти, умію, єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 338.

уміти Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
to be ableуметь

уміти Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
umityumityumity

уміти Рід - дієслово, недоконаний вид

уміти Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особауміюуміємо
2 особаумієшумієте
3 особаумієуміють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаумітимуумітимемо
2 особаумітимешумітимете
3 особаумітимеумітимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідумівуміли
Жіночий рідуміла
Середній рідуміло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа уміймо
2 особаумійумійте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часуміючи
Минулий часумівши

уміти Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
532

уміти в англійській розкладці - evsnb

Цитати української літератури з використанням слова уміти

"Як бачите, наша основна вимога — це уміти думати й почувати"Хвильовий Микола - Думки проти течії

"Треба тільки уміти слухати"Коцюбинський Михайло Михайлович - Дорогою ціною

"Уміти б все забуть і все почать…"Вінграновський Микола Степанович - Квітень

"Коли вони в своїй спеціальности виявили себе нездарами й нікчемами, то що ж говорити про ту сферу, в якій не досить уміти розстрілювати або робити паради?"Винниченко Володимир Кирилович - Відродження Нації

"Уміти жити, одягатися й надягатися, показувати, хто ти е"Загребельний Павло Архипович - Роксолана

"— Солдат все мусить уміти"Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя

"— Е, е, е, що ту уміти! — сказав Леон"Франко Іван Якович - Борислав сміється

"— Ні! бачте, нехай би вона собі й хазяйнувала! — поважно сказав Ясь, — та треба ж знати й уміти гостей привітати, прийняти по-людській, зайняти їх цікавою розмовою"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Причепа

"Я дивлюсь на масні, дуже червоні губи Семена Семеновича й думаю, що він повинен уміти добре попоїсти й випити."Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля

"— Ти гадаєш, що як уміти читати й писати, то вже вхопилося Бога за ноги? Є ще й святі… Я не кажу нічо, тоті люди, що вчаться, розумні, то правда; але вони й злі!"Кобилянська Ольга Юліанівна - Природа