УКОПУВАТИ
Значення укопувати це
УКО́ПУВАТИ1 (ВКО́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., рідко, УКОПА́ТИ (ВКОПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех., розм. Викопати, вирити з землі що-небудь, накопати чогось. Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.); — Ходімо хоч глини вкопаємо (Панч, II, 1956, 35); // Викопати, вирити в землі (яму, криницю і т. ін.).
УКО́ПУВАТИ2 див. вко́пувати1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 420.
Укопувати, пую, єш, сов. в. укопати, паю, єш, гл.
1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Шевч. 508. Став, як укопаний. Ном. № 13905.
2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 329.
укопувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| copulate | укопувати |
укопувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ukopuvaty | ukopuvaty | ukopuvaty |
укопувати Рід - дієслово, недоконаний вид
укопувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | укопую | укопуємо |
| 2 особа | укопуєш | укопуєте |
| 3 особа | укопує | укопують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | укопуватиму | укопуватимемо |
| 2 особа | укопуватимеш | укопуватимете |
| 3 особа | укопуватиме | укопуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | укопував | укопували |
| Жіночий рід | укопувала | |
| Середній рід | укопувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | укопуймо | |
| 2 особа | укопуй | укопуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | укопуючи | |
| Минулий час | укопувавши |
укопувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |
укопувати в англійській розкладці - erjgedfnb
Цитати української літератури з використанням слова укопувати
"Але над похороном сніжинки коливаються легко своєю численністю і тихнуть, оповиваючи грудки; скоро зовсім закрили, і коли Мирон Данилович ніс хрест укопувати, не впізнав могили: вся біла."Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь