ТІШИТИСЯ
Значення тішитися це
ТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок.
1. без додатка і ким, чим, заст. з кого-чого, на кого-що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. Тут вмиг [умить] байдак заворушився І сам, одчаливши, поплив, А Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (Котл., І, 1952, 264); Цілий Майдан тішився, що старому Грицеві Воробцеві Трудолюб знайшов сина і привіз до хати (Ков., Світ.., 1960, 31); Катруся тішилася своїм новим убранням і гордо споглядала на запинані гудзиками рукавці сорочки (Кобр., Вибр., 1954, 87); Першими грушами сад нас порадує нині, — Разом садили і разом скуштуємо їх,.. Тішимось разом на юний волоський горіх (Рильський, III, 1961, 200); Семен Семенович довго.. тішився приємною класичною музикою (Баш, На землі.., 1957, 81); // Милуватися чимсь, відчувати задоволення, насолоду від чого-небудь. І знов я тішусь полем, самотністю і власним дахом бідним, задимленим (Зеров, Вибр., 1966, 337); Все найкраще, створене Ференцом-художником, народилось у Будапешті і для Будапешта.. Правда, тішилась ними [картинами] переважно пихата аристократія, але художник не втрачав надії, що бачитиме їх колись і весь трудящий Будапешт (Гончар, III, 1959, 246).
◊ В душі́ ті́шитися — мати задоволення з чого-небудь, від чогось, не виявляючи його. Вдавала [мати], що не бачить нічого й не розуміє нічого, а в душі тішилася молодим щастям (Хотк., І, 1966, 102); Шумейко.. в душі вже тішився з тієї перемоги (Шиян, Баланда, 1957, 136); Душа́ (се́рце і т. ін.) ті́шиться — хтось має задоволення від чогось. Та втома солодка, після неї тішиться душа, а натруджене тіло краще спочине, коли настане коротка ніч (Цюпа, На.. ниві, 1958, 33); Ті́шитися наді́єю (мрі́єю, ду́мкою і т. ін.) — мати, плекати надію, сподіватися чогось. — Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (Панч, В дорозі, 1959, 104).
2. без додатка і ким, чим, з кого — чого. Розважатися, мати з чогось забаву (у 1 знач.). — Все село тішилося моїми вигадками, всі хлопці й дівчата носили прізвища, що я їх бувало надаю (Мирний, III, 1954, 162); Візник тішився з нетерплячості сповненого цікавості до своєї особи пасажира (Досв., Вибр., 1959, 300); Дівчат з села для свої [своєї] втіхи він [пан] глину заставляв місить і тішивсь, як по пояс в глині весь день ся мусили крутить (Фр., XIII, 1954, 108).
3. без додатка і ким, з ким. Няньчитися (з дитиною), одержуючи радість, задоволення. Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині.. З рук не спускає, не дає порошині упасти. Так уже тішиться та доглядає! (Мирний, І, 1954, 301); Тільки Горпина трохи веселенька, тішиться малою донечкою, та й про громадське лихо забуває (Вовчок, І, 1955, 66); [Докія:] Після нього годів з шість не було дітей, то й тішилися з ним, мов з одинчиком! (Кроп., III, 1959, 203).
4. чим, діал. Користуватися, послугуватися. Селяни зараз у першій розмові назвали мені цілий десяток сіл, де, як кажуть, війтами є самі славні злодії, ошуканці,.. що тішаться очевидною протекцією властей (Фр., ІІІ,1950, 241); Швенд поінформував Гйотля, що більшість із присутніх — то власники великих готелів, які тішаться міжнародною славою (Загреб., Європа 45, 1959, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 151.
Тішитися, шуся, шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 267.
тішитися Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
rejoice | радоваться |
тішитися Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
tishytysia | tishytysia | tishytysya |
тішитися Рід - дієслово, недоконаний вид
тішитися Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тішуся | тішимося |
2 особа | тішишся | тішитеся |
3 особа | тішиться | тішаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тішитимуся | тішитимемося |
2 особа | тішитимешся | тішитиметеся |
3 особа | тішитиметься | тішитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тішився | тішилися |
Жіночий рід | тішилася | |
Середній рід | тішилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тішмося | |
2 особа | тішся | тіштеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тішачись | |
Минулий час | тішившись |
тішитися Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
тішитися в англійській розкладці - nsibnbcz
Цитати української літератури з використанням слова тішитися
"А коли навколо неспокій, то навіщо тішитися цим?"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"— О, дуже гарно! — Поспілкувавшися з діаспорою, Кирило навчився тішитися з будь-якого приводу"Андрухович Юрій Ігорович - Московіада
"Він надіявся, що Бенедьо буде тішитися, а натомість стрітив закиди."Франко Іван Якович - Борислав сміється
"Чому ж не тішитися? Як не радіти! Навіть ще мало"Самчук Улас Олексійович - Марія
"Четвертий місяць доходив, як зник Грицько, і від нього не було ніякої вісті, їй було так сумно й похмуро, а навколо все сміялось і веселилось, спішило жити й тішитися життям."Грушевський Михайло Сергійович - Ясновельможний сват
"Буде тішитися, бідний"Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"Тут усе ще жило й дихало його героїчним побратимом, і хоч старий конюший лишився спати вічним сном у землі Галльській, Гатило знав, що дух його тут, у полотці, й лишав йому на ніч страви та питва, щоб Вишата міг тішитися земними радощами"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Не чув він, як Мстислав став на полі бою, освітлюй білими блискавицями, прогримів своїм гучним голосом: «Як не тішитися! Тут лежить сіверянин, а тут варяг, а власна дружина ціла!»"Загребельний Павло Архипович - Диво
"Так мається та річ, Павлинко, і ти повинна тим тішитися."Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна
"А бог вас карає, бо ви маєте на єго сонце дивитися, ви маєте дітьми тішитися і зеленим колосом по веселім лиці гладитися"Стефаник Василь Семенович - Басараби