ТРИНІЖОК

ТРИНІ́ЖОК, жка, ч.

1. Підставка на трьох ніжках, а також пристосування різного призначення, що складається з трьох палиць, жердин і т. ін., скріплених в одному місці. Незабаром заблищало огнище коло куреня; захитався казан на триніжку: варилося снідання (Мирний, І, 1954, 350); Вийняв я з брички апарат, поставив на приладжений товаришем триніжок і тільки нап’явся чорним сукном, ..як серед танцюючих зробивсь якийсь рух (Коцюб., I, 1955, 256); Поряд з етажеркою націлилась у стелю довжелезна підзорна труба на залізному триніжку (Донч., II, 1956, 350).

2. Столик на трьох ніжках, на якому запалювали священний вогонь або приносили жертву божеству, в стародавніх народів. Три гекатомби.., Три щирозлоті миски і дванадцять триніжків спижевих — Дар королівський у храм світодержця Зевеса в Додоні (Фр., XIII, 1954, 316); * Образно. Ти [поете] сам свій вищий суд, Сам найсуворіше ти свій цінуєш труд.. Нехай же люд його ганьбить І на вівтар плює, де твій огонь горить, І прагне в нестямі триніжок твій розбити (Зеров, Вибр., 1966, 396).

3. Стілець на трьох ніжках. Чіпка сидів на триніжку. Порох тинявся з кутка в куток (Мирний, І, 1949, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 265.

Триніжок, жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Шух. І. 150. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Стор. МПр. 154. Чіпка пересів на другий триніжок. Мир. ХРВ. 181.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 283.