ТОРУВАННЯ

ТОРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. торува́ти.

◊ Торува́ння шля́ху (шляхі́в) у чому, до чого — створення сприятливих умов для досягнення чого-небудь, для утвердження чогось. Нюрнберзький процес буде ще однією перевіркою виконання ухвал Кримської та Берлінської конференцій. І — торуванням шляху Об’єднаним націям в їх боротьбі за мир в усьому світі (Смолич, Після війни, 1947, 29); Велике значення в торуванні шляхів до марксистського літературознавства мали праці Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського (Рад. літ-во, 4, 1968, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 210.