ТЕСЛИЦЯ

ТЕСЛИ́ЦЯ, і, ж.

1. Різець кустарного виробництва для вирізування дерев’яних ложок, ночов і т. ін. — А яких же струментів [інструментів] уживаєте? — Та яких би? Крім сокири й пилки, хіба теслиці, різця і вісного ножа [струга] (Фр., II, 1950, 134).

2. Те саме, що тесло́. Гупає батько теслицею, і шматочки дерева розлітаються по всій хаті (Стельмах, І, 1962, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 101.

Теслиця, ці, ж.

1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249.

2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 258.