ТАВРИ

ТА́ВРИ, ів, мн. (одн. тавр, а, ч.), іст. Племена, які в першому тисячолітті до н. е. населяли гірські та прибережні райони Криму. Найдавнішими жителями Кримського півострова, про які є письмові згадки в історичних документах, були кімерійці, таври і скіфи (Наука.., 12, 1966, 40); — Які племена тут жили до нас — ось що хотілось би з’ясувати, — роздумливо мовить Брага. — Племена таврів чи хто? (Гончар, Тронка, 1963. 273).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 12.

та́ври (одн. ч. тавр) — племена, які в І тис. до н. е. населяли гірські та прибережні райони Криму; від них пішла стара назва Криму — Таври́да; у П. Дорошка читаємо: «Тут прадіди й діди в ярмі неволі Татарським ясирем ішли на Схід… Їх кров гаряча на землі Тавриди Вогнем червоних маків розцвіла».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 589.