ТАБЛИЦЯ

ТАБЛИ́ЦЯ, і, ж.

1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. Коли цифрових даних дуже багато і їх неможливо зобразити діаграмою, вдаються до складання таблиць (Ком. Укр., 2, 1966, 57); У сучасній фізиці на основі математичних методів будується щось на зразок періодичної таблиці Менделєєва: спроба розташувати відомі науці елементарні частинки в стрункій системі (Наука.., 11, 1962, 33); У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Дорош, звіряючи таблицю надоїв (Тют., Вир, 1964, 133); // розм. Табличка множення. — А я вже перший клас закінчив. І писати вмію, і читати, і таблицю вивчив (Хижняк, Тамара, 1959, 212).

∆ Математи́чні табли́ці — математичні довідники, у яких подано сукупність значень якої-небудь функції для деяких значень змінних: (напр., таблиця логарифмів і т ін.). — Більшість, закінчивши гімназію,.. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (Кол., Терен.., 1959, 99); Табли́ця мно́ження — перелік усіх чисел у межах першого десятка, помножуваних одне на одне, із добутком від кожної пари. На останній сторінці обгортки [зошита] надруковано таблицю множення (Донч., Ю. Васюта, 1950, 67).

2. рідко. Класна дошка. Сам [о. Телесницький] побіг до таблиці, вхопив крейду (Фр., IV, 1950, 221); Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій [класній] таблиці (Гр., І, 1963, 246); Постоявши мовчки на кафедрі, учитель круто повернувся ліворуч, зробив два кроки вниз до таблиці (Кол., Терен.., 1959, 23); // заст. Дерев’яна, грифельна й т. ін. дощечка, на якій учні писали грифелем або крейдою. Отож узяв він [Тарас] свій каламар, та липову таблицю, та крейду, — пішов до школи (Вас., Вибр., 1950, 204).

3. рідко. Те саме, що ви́віска 1. — Вже то нема що казати, наш пан тою своєю коршмою [корчмою] так хвалиться! То у него [нього] не коршма, а «касино», — і таблицю таку казав прибити (Фр., II, 1950, 364); З хвіртки мурованого двору, що понад нею вдень можна ледве прочитати поржавілу таблицю «Підприємство вухналів Солейль і К°», висунулось кілька постатей (Досв., Вибр., 1959, 163).

4. Дошка, пластина з пам’ятним написом тощо. Стрункий той міст переїздив я тихо З товаришами. Враз один із них, Підвівши руку, показав мені Таблицю й напис: Спорудили міст З наказу Конєва бійці радянські. А нижче — місяця число і рік (Рильський, ІІІ, 1961, 7); — У просторій палаті побачиш Ти незчисленні події на різьблених мідних таблицях (Зеров, Вибр.., 1966, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 10.

Таблиця, ці, ж.

1) Дощечка, таблица. Стояла таблиця біла, а на ній були виписані мої гріхи. Гн. II. 76.

2) Классная доска. Шейк.

3) Вывѣска, доска съ надписью. На стовпі таблицю прибив і на ті таблиці написав так: хто сюдою буде їхать, то непремінно щоб сюди заїхав. Рудч. Ск. II. 92. Ум. Табличка, табличечка. Грин. I. 188.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 241.