СХОЖИЙ

СХО́ЖИЙ¹, а, е. Який має спільні або подібні риси з ким-, чим-небудь, таку саму вдачу, як хтось, нагадує когось, щось. Улесливий приятель схожий на кішку: спереду ласкає [пестить], а ззаду кусає (Укр.. присл.., 1963, 358); Любка росла, як у садку вишня. Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (Н.-Лев., II, 1956, 244); Вони [брати] разюче схожі між собою, — обоє широколиці, обоє світлоброві (Вол., Сади.., 1950, 73); Перекупки були всі схожі, ні до однієї Фелікс не наважився підійти й спитати про тітку Сашу (Ю. Янов., II, 1954, 38); Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами, схожими на проліски (Гончар, III, 1959, 320); Кабінет поета був схожий на величезну, добре злагоджену бібліотеку вченого (Мас., Роман.., 1970, 224); // тільки схо́же, у знач. присудк. сл. Здається, як ніби. Схоже було, що він заміряється замахнутися на Боженка, всі інші «політики».. кинулись їх розбороняти (Смолич, Мир.., 1958, 47); — Схоже було, наче дорослі граються у війну (Гончар, II, 1959, 118); // тільки схо́же, у знач. присудк. сл., на кого. Властиве кому-небудь, в чийому-небудь звичаї. — Механізмів нагнали, а вмивальник за три копійки прихопити забули… Ну, це схоже на нас… (Гончар, Тронка, 1963, 82).

На ко́го (на що́) став схо́жий — уживається для вираження незадоволення тим, що хто-небудь має неохайний або хворобливий вигляд. — Подивися на себе! На кого ти тепер став схожий: кудлатий, пелехатий (Н.-Лев., VI, 1966, 393); — Подивись он в те дзеркало, на що ти став схожий! (Н.-Лев., VI, 1966, 393); Ні на що́ не схо́же — нікуди не годиться, дуже погано. — Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти! Адже вони страшенно калічать російську мову! Се бог зна що таке… се ні на що не схоже!.. (Коцюб., І, 1955, 165); — Я не розумію цю людину. — Ну, от! — розвів руками Биков. — Все це дуже дивне й ні на що не схоже (Довж., І, 1958, 447); Схо́же на те, що… — здається, очевидно. Яреськові їхнє переморгування не дуже до вподоби, схоже на те, що є в них щось потайне на думці (Гончар, II, 1959, 64).

◊ Як (мов і т. ін.) кра́пля (дві́ кра́плі) води́ схо́жий див. вода́, два.

СХО́ЖИЙ², а, е, с. г. Здатний до проростання (про насіння).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 898.

Схожий, а, е. Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. Млр. л. сб. 173. Сама на себе не схожа стала, така журба її бере. Рудч. Ск. II. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 237.