СУЧАСНИЙ

СУЧА́СНИЙ, а, е.

1. Який стосується одного часу, однієї епохи з ким-, чим-небудь. Об’єктивне значення «Мертвих душ» Гоголя, свідома тенденція сатири Щедріна — різка боротьба проти всього політичного і соціального укладу сучасного Гоголю і Щедріну життя (Рильський, ІX, 1962, 174); Байки Гребінки живила реальна дійсність, сучасне життя, найпершим же зразком для українського поета стали байки Крилова (Рад. літ-во, 1, 1962, 56); // у знач. ім. суча́сне, ного, с. Те, що стосується одного часу, однієї епохи з ким-, чим-небудь. Величезні життєві пласти треба перевернути, заглибитись не тільки в сучасне народу, але і в його історію — минулу і майбутню (Мал., Думки.., 1959, 48); Розглядаючи минуле, ми бачимо, як народжувалось в ньому наше сучасне (Смолич, Перша книга, 1951, 72).

2. Який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується теперішнього часу, нинішньої епохи; нинішній, теперішній. Усі, хто знав її, жалкували молоду, тиху молодицю й її дочку малу, згадуючи їх перший талан та балакаючи про біду їх теперішню, сучасну (Вовчок, І, 1955, 366); З сучасних українських письменників мені більше подобаються Стефаник, Франко, Мирний, Кобилянська, Леся Українка, Самійленко… (Коцюб., III, 1956, 287); Придивляюся я до сучасної молоді. Як багато вона тверезіша й просто розумніша від нас (Хотк., І, 1966, 144); Сучасна епоха — це епоха переходу людства від капіталізму до соціалізму і будівництва комуністичного суспільства (Ком. Укр., 1, 1959, 7); Сучасні колгоспи — це великі механізовані, економічно міцні, високотоварні господарства (Ком. Укр., 12, 1969, 6); // у знач. ім. суча́сне, ного, с. Те, що існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; теперішній час, нинішня епоха. Минуле вимагає від історика розсудливої оцінки, сучасне — глибокого проникнення в суть явищ, а майбутнє — наукового передбачення, мрії (Укр. іст. ж., 2, 1960, 30); Минуле і сучасне. На кожному кроці його можна порівняти: достойно оцінити великі завоювання нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 249); В народній творчості минулого і сучасного композитор [Г. Жуковський] черпає музичні засоби для створення правдивих, емоційно дійових образів (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 142).

3. Який стоїть на рівні свого віку, відповідає вимогам свого часу, викликаний його потребами. Партія і Уряд безустанно дбають про оснащення соціалістичного сільського господарства сучасною технікою (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 26); Сучасний — той роман, який і події в минулому бачить очима сучасника (Смолич, Розм. з чит., 1953, 157); Дочки й зяті в Пахома Хрисантовича цілком сучасні, модерні, читають молодих поетів (Гончар, Тронка, 1963, 84); У 1935-38 роках і було в основному побудовано сучасне село Ксаверівка (Хлібороб Укр., 6, 1968, 25); // Який привертає до себе увагу, цікавий для всіх тепер; важливий для нинішнього, теперішнього моменту; актуальний, злободенний. Мама призро кине на нього своїми сіро-зеленими очима й замовкне, а.. [батько] переведе розмову на близькі всім сучасні речі, і зразу всі весело загомонять (Мирний, IV, 1955, 335); — Я, бачте, більше од усього зацікавлююсь науковими сучасними вищими питаннями, — сказала Марта Кирилівна (Н.-Лев., VI, 1966, 63); Серед гостей старшої генерації йдуть поважні розмови на сучасні теми, про останні новинки (Хотк., II, 1966, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 872.

Сучасний, а, е. Современный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 234.