СУПРОВОДЖУВАТИ

СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ую, уєш і СУПРОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех.

1. Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. Супроводжувати гостя взявся Маслов.. Жушманові запропонували автомашину, але він категорично відмовився, заявивши, що бажає піти пішки (Ткач, Черг. завдання, 1951, 142); Я їх супроводив аж на ринок (Март., Тв., 1954, 208); Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом. Чемний і послужливий, він… спеціально зайшов за нею, щоб супроводити її цього вечора (Гончар, II, 1959, 177); * Образно. Білі серпанки снігу супроводили її [коняку] з обох сторін (Коб., І, 1956, 555); // Іти, їхати, охороняючи, конвоюючи і т. ін. кого-, що-небудь або показуючи шлях комусь, чомусь. — Я.. супроводжував молоду царицю Марину до Москви… (Ле, Побратими, 1954, 17); Дівчата ночами стерегли буряки в полі, самі супроводжували машини до заводу (Кучер, Трудна любов, 1960, 60); — Ти хто такий? — питав Богун козачину, що, видимо, супроводжував бранців (Кач., Вибр., 1953, 79); // Постійно бути разом із ким-, чим-небудь, тісно пов’язуватися з чимсь. Не було чути пісень та веселих перегуків, які до війни завжди супроводжували людську працю (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 7); Чудова Тарасова поезія супроводжує абхазців усе життя (Вітч., 3, 1964, 217); — Якщо золото завжди супроводить кварц, чом би не пошукати його на підступах до Каракумів? (Тулуб, В степу.., 1964, 269).

2. чим. Прощаючись, висловлювати що-небудь тому, хто відходить, від’їздить і т. ін. Посольські сани.. аж до полковникової резиденції супроводжували [ремісники] криками: — Слава! (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 168); Заспівали [жінки] жоктау [траурну пісню] на один з відомих сумних наспівів, якими кожна казашка супроводить у могилу свого чоловіка (Тулуб, В степу.., 1964, 20); // Лунати, звучати вслід тому, хто або що відходить, від’їздить і т. ін. Глухе гупання копит, слова команди і розмови супроводили дивізіон (Сміл., Зустрічі, 1936, 72); // Стежити за тим, хто або що віддаляється (про погляд, очі). От проскочила вже перша дараба.. Ревнивим і допитливим поглядом супроводить її сотня очей (Хотк., II, 1966, 388); Нас супроводять дві сотні пар цікавих дитячих очей (Вол., Сади.., 1950, 25).

3. чим. Поєднувати яку-небудь дію з іншою, побічною. — Немов лисий дідько підганяє час, — гучно сказав Данилевський, супроводжуючи свої слова протяжним зітханням. — Отак непомітно і весна минула (Жур., Вечір.., 1958, 158); Розповіді про творчі шукання новатори виробництва супроводили показом своїх удосконалень і винаходів (Рад. Укр., 27.VІІІ 1959, 3).

4. чим. Додавати що-небудь до чогось, доповнювати що-небудь чимсь. Переклади з Помяловського і Щедріна І. Франко супроводжував короткими передмовами, які давали загальну характеристику творчості обох письменників (Рад. літ-во, 3, 1957, 39).

5. Вести супровід (у 3 знач.). Словесний текст імпровізації майже завжди супроводжували то домра, то баян (Мас., Роман.., 1970, 193); Гармоністи супроводили [гру на скрипці] (Сміл., Зустрічі, 1936, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 850.