СТРІЧАТИСЯ

СТРІЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко СТРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТРІ́НУТИСЯ і СТРІ́ТИСЯ, стрі́нуся, стрі́нешся, діал. СТРІ́ТИТИСЯ, стрі́чуся, стрі́тишся, док. Те саме, що зустріча́тися. Від міста шляхом надходила молодиця, й стрічалися вони з дівчинкою, й разом додому поверталися (Вовчок, I, 1955, 368); Стрілись вони на вузенькій стежечці (Коцюб., І, 1955, 468); З пагорба вона спускається в долинку, і несподівано стрічається з Миколою Сенчуком (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 279); Йому досадно і соромно — і він не хотів.. тепер стріватися з Наталею (Вас., ІІ, 1959, 55); Коло кладовища стрілася я з кумою Мотрею (Н.-Лев., III, 1956, 257); За Волгою починались безмежні степи, пустині… Все частіше стрічалися намети башкирів, казахів (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 508); Військовий патруль стрівся йому на розі (Собко, Нам спокій.., 1959, 16); Як іду я шляхом, Всюди позираю: Стрінеться оселя — Я її минаю (Щог., Поезії, 1958, 229); І князь той премудрий п’ятнадцять літ Кормив своє стадо водою І думав: — Тепер я безпечний! Уже Не стрічусь ніколи з бідою (Фр., XIII, 1954, 421); Прохав би позволити мені змінити деякі вислови, коли вони не задовольняють з лексичного боку. Таких висловів небагато, а все ж стрічаються (Коцюб., III, 1956, 244); Глянув Кайдаш на стіл: на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму (Н.-Лев., II, 1956, 349); Десь на Збручі коло хати Стрілися два брати (Воронько, Вел. світ, 1948, 113); Після того пам’ятного дня старі друзі стрічалися часто (Ільч., Серце жде, 1939, 167); Під час збирання врожаю нам допомагають шефи з швейної фабрики, з якими у нас міцна трудова дружба. Часто стрічаємося в них і в нас, обмінюємося своїми успіхами, ділимося планами на майбутнє (Хлібороб Укр., 5, 1971, 11); Раптом неначе пригадав [Саїд Алі] щось — сів і поїхав, гукнувши Синявіну вже з коня: — Увечері в конторі стрінемося (Ле, Міжгір’я, 1953, 101); Влітку вони стрілися, узимку побралися (Стельмах, II, 1962, 163); * Образно. На розі, там, де вулиця завертала ліворуч і стрічалася з гірською стежкою, вожатий Максим попрощався з піонерами (Донч., II, 1956, 500); Серпневий день кінчається і з вечором стрічається, а з нами ліс прощається, гілками колива (Забіла, У.. світ, 1960, 73).

◊ О́чі (по́гляди) стріча́лися (стрі́нулися, стрі́лися, стрі́тилися) чиї — хто-небудь дивився в очі один одному, обмінювався поглядами. Ті рідкі випадки, коли їх очі стрічались, були пам’ятні Лазареві і віщували недобре (Коцюб., II, 1955, 191); Їх погляди стрітилися і сховалися (Коб., За ситуаціями, 1914, 26); Стріча́тися (стрі́нутися, стрі́тися) очи́ма (по́глядом, по́глядами) з ким і без додатка; Стріча́тися (стрі́нутися, стрі́тися) з очи́ма чиїми (з по́глядом чиїм) — дивитися один одному в очі. Віра угідливо доглядала чоловіка, але боялась стрічатися з ним очима (Шиян, Баланда, 1957, 49); Сагайда збентежено окинув оком присутніх і стрівся поглядом з Сашею Сіверцевим (Гончар, III, 1959, 141); Чіпка глянув на секретаря: очима вони стрілись (Мирний, І, 1949, 254); Я стрівся з його очима (Коцюб., II, 1955, 403); Нарешті наблизився [Петро] до хворого, стрівся очима з батьковим поглядом (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 34); Стрівся [Андрій] з очима двох уланів, що саме над’їхали до них (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 781.

Стрічатися, ча́юся, єшся, гл. = Стріватися. Стрічаються на Стрітення зіма з літом. Ном. № 521.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 218.