СТРУЇТИ
Значення струїти це
СТРУЇ́ТИ, струю́, стру́їш і СТРОЇ́ТИ, строю́, стро́їш, док., перех., діал. Отруїти. [Платон:] Опам’ятайсь, Данило! Злоба твій розум помутила! Не можу я повірить, щоб Ялина одважилась мене струїти (К.-Карий, II, 1960, 90); — Ой, що ж я, проклята, наробила, — я ж тебе, Зінечку, струїла!.. (Гр., II, 1963, 491); Ой на Йвана зілля рвала, на Петра сушила, Я святої неділеньки парубка строїла (Коломийки, 1969, 209); // перен. Зробити важким, нещасливим чиєсь або своє життя; занапастити. Панщина, як гадюка, життя наше струїла (Укр.. присл.., 1963, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 789.
Струїти, рую, їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 219.
струїти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Strait | струить |
струїти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| struity | struity | struyity |
струїти Рід - дієслово, доконаний вид
струїти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | струю | струїмо |
| 2 особа | струїш | струїте |
| 3 особа | струїть | струять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | струїв | струїли |
| Жіночий рід | струїла | |
| Середній рід | струїло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | струїмо | |
| 2 особа | струї | струїть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | струївши |
струїти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |