СТАВНИК

СТАВНИ́К¹, а́, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. — Сідай до баркаса, коли такий цікавий. До ставників зараз підемо. І ось ми йдемо до тих ставників.. Стовпи, стовпи, засновані вірьовками та дротами, а на кінці якась мотузяна споруда. Я відразу зрозумів — то на рибу (Збан., Мор. чайка, 1959, 102); Дунайські рибалки [виходять].. для перевірки ставників (Знання.., 6, 1966, 18).

СТАВНИ́К², а́, ч., церк.

1. Великий церковний свічник. Я ввійшов у церкву.., висока свічка в ставнику палає (Щог., Поезії, 1958, 116); Товсті свічі в трирогому ставникові замиготіли, мовби мали от-от погаснути (Загреб., Диво, 1968, 236); * У порівн. Там і там висвічували [берези], мов ставники соборні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 377).

2. Велика свічка для церковного свічника. Давала [нянька] чиншу до двора: Ковбас десятків з три Латину, Лавинії к Петру мандрик, Аматі в тиждень по алтину, Три хунти [фунти] воску на ставник (Котл., І, 1952, 480); Староста привіз з Києва дванадцять здорових ставників з білого воску (Н.-Лев., VI, 1966, 367); * У порівн. Скрізь зелень буйна, кучерява! Тільки де-не-де з того кучерявого зеленого моря витикались високо вгору.. тополі, неначе ставники з зеленого воску (Н.-Лев., VII, 1966, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 634.

Ставник, ка́, м.

1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63.

2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. Грин. III. 284. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. ЗОЮР. II. 285. Три хунти воску на ставник. Котл. Ен. IV. 43.

3) Ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 195.

ставни́к — великий церковний свічник, а також велика свічка для нього; ставлять передусім перед іконами Спасителя та Богородиці. Молебні день у день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить (Є. Гребінка); Висока свічка в ставнику палає (Я. Щоголев); Три хунти воску на ставник (І. Котляревський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 577.