СПІЛКА

СПІ́ЛКА, и, ж.

1. Тісне єднання, зв’язок. Вийшли ми, браття, з народу, Діти робочих родин. Спілка братерська й свобода — Шлях перед нами один (Пісні та романси.., II, 1956, 278); Статуї, і садові куртини, І шафи книжкові — все свідчить тут мені, Що спілка з музами твої скрашає дні (Зеров, Вибр., 1966, 395); Якось батько виявив подвійну Юркову бухгалтерію і припинив з ним торговельну спілку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 92); — Що ви хотіли! Яка ж їх сила, робітників отих, у місті — тисячі. Ну, та й спілка не та, що в нас: дружний народ! (Головко, II, 1957, 334).

Йти (піти́) до спі́лки — об’єднуватися. Йдуть до спілки тільки рівний з рівним (Л. Укр., І, 1951, 170); Трима́ти спі́лку з ким — товаришувати; водити компанію. Не тримай з панами спілки (Номис, 1864, № 1206); У спі́лці з ким: а) разом, спільно з ким-небудь. Михайло, сам неписьменний, держав у спілці з Іваном газету. Їм вичитувала Іваниха (Март., Тв., 1954, 71); б) у компанії з ким-небудь. — Хочеш ти бути в спілці з нами, то будь по своїй волі, і ніхто тебе до цього присилувати не має права (Мирний, IV, 1955, 331).

2. Об’єднання людей, пов’язаних спільними умовами життя, спільною метою; товариство. Коло Гущі скоро скупчилась молодь.. Од нього вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (Коцюб., II, 1955, 66); Європейський соціалізм із самого свого початку не думав тільки виступати проти старого порядку, а зараз же поставив проби й нового впорядкування громадського, зараз же наліг на таку річ, як спілка, толока, праця громадою (Драг., II, 1970, 72); // Невелике об’єднання людей з спільними інтересами в торгівлі, виробництві тощо. — Що ж, чи помиритесь ви в тому млині? Там же вас п’ять чоловік в спілці? — спитав батюшка (Н.-Лев., IV, 1956, 95); [Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Л. Укр., III, 1952, 94); // Компанія. * Образно. Найкраща спілка і товариство при писанні оригінальних белетристичних речей — се робоча лампа.. і чотири стіни (Л. Укр., V, 1956, 289).

3. Громадське об’єднання, організація (часто в назвах товариств, партій). Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС, 1971, 27); Спілка радянських письменників містилася в затишному особняку на тихій вулиці (Донч., V, 1957, 355).

∆ Професі́йна спі́лка див. професі́йний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 527.

Спілка, ки, ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. Тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 178.