СПРОДУВАТИСЯ

СПРО́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся і СПРОДАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., СПРО́ДА́ТИСЯ, спро́да́мся, спро́даси́ся, док., розм. Продавати все; розпродувати. Спродується, як куркуль перед колективізацією (Укр.. присл.., 1955, 352); Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся — та на кубанські степи! (Н.-Лев., II, 1956, 7); Ніколи не бачили, щоб ця дівчинка гралася або пустувала, або опинилася на вулиці прилеглій і де, видко було, спродавалися ласощі й іграшки, — ніколи! (Вовчок, І, 1955, 363); Литка, почувши про розкуркулювання, поспішав спродатися (Епік, Тв., 1958, 61); Привозили сюди [в Опішню] із сусідніх сіл різноманітний крам і, спродавшись, купували додому гостинці (Знання.., 3, 1970, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 604.

Спродуватися, дуюся, єшся, гл. = Спродаватися.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 190.