СПИВАТИСЯ

СПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПИ́ТИСЯ, зіп’ю́ся, зіп’є́шся, док.

1. Призвичаюватися до пияцтва, ставати п’яницею. Багато які політичні вигнанці, не здолавши свого горя, топили його в горілці, спивались (Життя К.-Карого, 1957, 43); Нечипорів батько та був собі велика ледащичка: спився і звівся нінащо (Кв.-Осн., II, 1956, 101).

◊ З кру́гу (з пуття́ і т. ін.) спи́тися — остаточно опуститися, втратити здоровий глузд через пияцтво. — Все пропив той п’яниця. Все дощенту, поки і сам з кругу не спився (Мирний, III, 1954, 368); — Чи ти здурів сьогодні, чи ти спився з пуття,— закричала Марія спересердя (Н.-Лев., II, 1956, 120).

2. діал. Упиватися.

3. тільки недок. Пас. до спива́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 503.

Спиватися, ва́юся, єшся, сов. в. спитися, зіп’юся, зіп’єшся, гл. Спиваться, спиться. Чи ти, мужу, спився, чи ти скрутився. Чул. V. 1081.

Спиватися, наюся, єшся, сов. в. сп’ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл.

1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться.

2) Подниматься, становиться. На ноги сп’ястись. Левиц. І. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно. МВ. І.

3) О лошади: становиться, стать на дыбы.

4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Канев. у. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 174 - 175.