СОЯ

СО́Я, ї, ж. Трав’яниста однорічна рослина родини бобових, насіння якої використовують для виробництва харчових продуктів (молока, олії, крупи, борошна і т. ін.) та в техніці. Однією з найбільш цінних зернобобових культур, яка за кількістю перетравного білка в зерні перевершує всі інші бобові, вирощувані в Степу УРСР, є соя (Колг. Укр., 4, 1959, 26); Сою висівають одночасно з кукурудзою квадратно-гніздовим способом в одне гніздо (Соц. твар., 3, 1956, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 479.

Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 171.

со́я див. со́йка.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 572.