СМУТНИЙ
Значення смутний це
СМУТНИ́Й, СМУ́ТЕН, тна́, тне́.
1. Який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить (Шевч., II, 1953, 131); Рибалки були веселі, жартували.. Один Микола сидів смутний, похиливши свою чорноволосу голову (Н.-Лев., II, 1956, 229); Ішли жінки смутні з клунками в руках (Головко, II, 1957, 171); Голубонько-дівчинонько, Зіронько моя! Не питайся, моя мила, Чого смутен я (Рудан., Тв., 1959, 125); * Образно. Сму́тная муза літа́ в самотині, Кличе поета свого (Л. Укр., І, 1951, 73); // Який виражає смуток, сумний настрій. Згорбившись, осунувшись, Тихович смутними очима поглядав на хати й оселі, що лишав за собою… (Коцюб., І, 1955, 230); Смутне Кайдашеве бліде лице освітилося рожевим світом (Н.-Лев., II, 1956, 347); Не дивись на мене поглядом смутним, — Знаю, ти не любиш, мариш тільки ним… (Олесь, Вибр., 1958, 74).
2. Сповнений, пройнятий смутком. Цілий клубок думок, смутних і радісних, заворушився в моїй голові (Вас., IV, 1960, 40); Спогади Тараса Григоровича про своє дитинство завжди були дуже смутні (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 7); Смутен сон наснився Святославу, затьмарив чоло його ясне (Забіла, У.. світ, 1960, 169); // Сповнений невеселих думок. Лопух зорвала [зірвала] і накрила [дівчина], Неначе бриликом, свою, Свою головоньку смутную (Шевч., II, 1963, 356); // Який минає, проходить і т. ін. у смутку; невеселий, безрадісний. [Олекса:] Дівчатам покіль що нічого не кажіть, а то і гульня буде смутною (Вас., III, 1960, 15); Нехай побачу я в смутні для мене дні Утіху щирую та усміхи ясні (Л. Укр., І, 1951, 58); Рідко він тепер співав: тільки на весіллях і в смутну годину (Стельмах, І, 1962, 339); Меркнуть зорі, білою стіною Смутен день на обрії встає, Сивий сніг заносить поле бою, Чорний ворон білий труп клює (Рильський, II, 1960, 186).
3. Який викликає смуток. Смутна новина мене дуже-дуже засмутила (Л. Укр., V, 1956, 18); Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, — Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут (Гр., І, 1963, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 420.
Смутний, а, е. Грустный, печальный, унылый. Хазяїн смутний, все здихає. ЗОЮР. І. 73. В погоду й смутний веселим буває. Ном. № 602., Ум. Смутненький, смутнесенький. Чуб. V. 27. МВ. ІІ. 83.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 160.
смутний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sad | грустный |
смутний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| smutnyi | smutnyi | smutnyy |
смутний Рід - прикметник
смутний Словоформи слова
| Називний | смутний | смутна | смутне | смутні |
| Родовий | смутного | смутної | смутного | смутних |
| Давальний | смутному | смутній | смутному | смутним |
| Знахідний | смутний, смутного | смутну | смутне | смутні, смутних |
| Орудний | смутним | смутною | смутним | смутними |
| Місцевий | на/у смутному, смутнім | на/у смутній | на/у смутному, смутнім | на/у смутних |
смутний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |
смутний в англійській розкладці - cvenybq
Цитати української літератури з використанням слова смутний
"Тілько чого він такий смутний, такий задуманий, аж змарнів, аж зігнувся мов, коли б не чорна борода, що, як щітка, густо висипалась і затіняла великі ями на щоках, сказав би — він тілько що від болісті знявся."Мирний Панас - Голодна воля
"Це долі нашої смутний узор,"Зеров Микола Костянтинович - Чистий четверг
"В той смутний час збиравсь я спати,"Глібов Леонід Іванович - Дуля
"Мати примітила, що її син ходить все смутний, все чогось задумується та часто кудись утікає з палацу, неначе десь ховається."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Скривджені й нескривджені
"Засмутився отць Павел, сидячи сам в своїх покоях, став понурий, смутний, впав у тугу й навіть потроху почав запивати з горя та нудьги"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Афонський пройдисвіт
"Серед похмурого мовчання пролунав стогін і дитячий плач… Але диякон підвищив голос і заглушив смутний настрій:"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"Смутний сiрий свiт хмарного осiннього дня ледве свiтив в маленькi вiконця тiсної свiтлицi i неначе додавав смутку засмученим Виговським."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Гетьман Iван Виговський
"Смутний, з пригніченим серцем вийшов Демко з човна на берег, а проте, як тільки глянув на свою дружину та зазирнув у її веселі, повні кохання очі, то одразу той сум мов вітром з нього змело і розвіяло понад лиманом."Кащенко Адріан Феофанович - Зруйноване гніздо
"Сидів у камері такий тихий і смутний юнак, Сокіл на прізвище"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський
"Він одповідав, а той журливий згук не слухав, не хотів вислухувать його; болючим стогоном вривався він в ту одповідь і бився в ній, жалівся і змовкав, безсилий і смутний"Винниченко Володимир Кирилович - Раб краси