СЛИЗИТИ
Значення слизити це
СЛИЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм.
1. Бути, робитися слизьким. Шлях слизить після мряки (Сл. Гр.).
2. Те саме, що слези́ти. Ідемо до річечки, що текла або слизила внизу край вигону, серед очерету та осоки (Н.-Лев., VI, 1966, 93); — Слизить вода, осувається порода… але хіба це новина? То ж звичайні умови для шахтобудівника (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 198); Там [на схилі двох гір] слизило невеличке джерельце й була змога воду пити досхочу (Ле, Міжгір’я, 1953, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 351.
Слизити, зю́, зи́ш, гл.
1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у.
2) Течь, сочиться. См. Слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 150.
слизити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sloziti | слизити |
слизити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| slyzyty | slyzyty | slyzyty |
слизити Рід - дієслово, недоконаний вид
слизити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | слизу | слизимо |
| 2 особа | слизиш | слизите |
| 3 особа | слизить | слизять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | слизитиму | слизитимемо |
| 2 особа | слизитимеш | слизитимете |
| 3 особа | слизитиме | слизитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | слизив | слизили |
| Жіночий рід | слизила | |
| Середній рід | слизило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | слизімо | |
| 2 особа | слизи | слизіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | слизячи | |
| Минулий час | слизивши |
слизити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |