СКОЛЮВАТИСЯ

СКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., СКОЛО́ТИСЯ, ско́леться, док.

1. Скріплюватися, з’єднуватися гострим предметом.

2. Заподіювати собі рани гострим предметом у багатьох місцях.

3. Розколовшись, відпадати. Вугілля, підрізане біля грунту пласта на глибину 335 мм, сколюється (Нова техн. і технол.., 1961, 15).

4. тільки недок. Пас. до ско́лювати 1, 3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 293.