СВІДОМИЙ

СВІДО́МИЙ, а, е.

1. Який має свідомість (у 1, 2 знач.). Чого Ви хочете умирати? Чи гадаєте, що ліпше.. переходити з органічного світу свідомого в неорганічний і несвідомий? (Стеф., III, 1954, 130).

2. Пов’язаний в розвитком свідомості (у 2 знач.), розуму; усвідомлений, розумний. Свідоме життя; // Який спирається на систему певних поглядів. Світогляд І. В. Мічуріна як свідомого матеріаліста-діалектика остаточно сформувався після перемоги Великого Жовтня, в процесі глибокого вивчення теорії марксизму-ленінізму (Укр. біох. ж., XXVII, 4, 1955, 419).

3. Який мав свідомість (у 2 знач.); який правильно розуміє й оцінює навколишню дійсність. — Я хочу нарешті бути свідомим.. і вияснити собі все як слід, а там — що буде, те буде (Л. Укр., III, 1952, 681); В члени партії приймаються свідомі, активні і віддані справі комунізму робітники, селяни і представники інтелігенції (Статут КПРС, 1961, 7); — Революції потрібні свідомі бійці, революція — це не тільки визволення з-під класового гніту, це велике світло для трудової людини (Гончар, II, 1959, 342); // Перейнятий свідомістю. [Жірондист:] Я б тішився, що прийшлим поколінням послужить, може, нащось сяя туга, сей жаль безумний за нелюдським щастям свідомого конання для ідеї (Л. Укр., II, 1951, 179); Комунізм на відміну від усіх попередніх суспільних формацій виникає не стихійно, а створюється свідомою, творчою працею радянського народу (Ком. Укр., 2, 1969, 3); // чого. Який розуміє, усвідомлює що-небудь. Свідомий свого стану робітник се такий робітник, що тямить своє право і не надіється ні на кого, окрім себе та своїх товаришів (Л. Укр., VIII, 1965, 26); Став затихати галас. Але Шумило, свідомий своєї гідності, не починав, чекав, доки зовсім не стихне на майдані (Головко, II, 1957, 308); Ми, шануючи й люблячи традиції,.. беручи із світової скарбниці все пожиточне, свідомі того, що ми живемо в новому світі і тому зобов’язані сказати нове слово (Рильський, IX, 1962, 10).

4. Зроблений, заподіяний з певним наміром, навмисно. — Сьогодні Русевич знов категорично заборонив нам мріяти про щось подібне.. Ну, а мені й Іванові Степановичу щось не хочеться обвинувачень у свідомому шкідництві (Шовк., Інженери, 1956, 60); // Ужитий з наміром, з певною метою. Нема нічого дивного, що зустрічаємо ми українізми — свідомі, звичайно, і художньо-цілеспрямовані — в «Полтаві» Пушкіна чи в його «Гусарі» (Рильський, III, 1956, 90).

Свідо́мий себе́, рідко — при повній пам’яті, свідомості. — Дозвольте, містер Іван, хто вас навчив ставитись до нас з таким упередженням? Адже ми ваші союзники. Ми поважаємо вас.. — А я ні.— Як — ні? Чому?.. Ви цілком свідомі себе? (Довж., І, 1958, 304).

5. діал. Знайомий, відомий. Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав (Сл. Гр.); Се корова свідома — хіба ж ми не знаємо її (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 77.

Свідомий, а, е.

1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39.

2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68.

3) Сознательный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 107.