РУХ

РУХ, у, ч.

1. філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього існуючого і виявляється в безпосередній єдності перервності і неперервності простору і часу. Марксистсько-ленінська діалектика вчить, що дійсність існує лише у формі руху. Руху як в просторі, так і в часі (Ком. Укр., 8, 1968, 75).

2. Процес розвитку, в результаті якого відбувається зміна якості предмета, явища і т. ін., перехід від одного якісного стану до іншого, вищого. Мов зачарований, стою, схвильовано дивлюся, красу природи пізнаю в її одвічнім русі (Гонч., Вибр., 1959, 274).

3. Зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, переміщення і т. ін. Пісок лежить без руху золотий, так, як лишив його Хамсін свавільний (Л. Укр., І, 1951, 304); Тишу тундри порушував лише рух оленів (Трубл., Вовки.., 1936, 38); Річний рух Сонця відбувається назустріч його добовому рухові (Астр., 1956, 29); // Переміщення транспорту, ходьба тощо в різних напрямках (на вулицях, дорогах і т. ін.). На вулиці починався рух. Бігли дівчата, молодиці, діти з ціпками, з хворостинами. Лопотали підтички, гупали босі ноги, брехали сколошкані собаки (Коцюб., II, 1955, 16); На шосе був рух, як вдень: легкові машини, грузовики, величезні самоскиди (Перв., Дикий мед, 1963, 391).

4. Робота якого-небудь механізму, машини, пристрою і т. ін. Він почув гордість, самоповагу, наче не панич Льольо, а сам він оживить мертві стіни сахарні, пустить в рух колеса, паси машини (Коцюб., II, 1955, 36).

5. Зміна положення тіла або його частин (у людини або тварини). Про журавлів ти більше не співала, А, серцем відчуваючи грозу, Хапливим рухом крадькома втирала Солону, теплу і гірку сльозу (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 138); Стежив [Саїд-Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим.. трепетом її принадних уст (Ле, Міжгір’я, 1953, 16).

◊ Ві́льні ру́хи див. ві́льний; Сисні́ ру́хи див. сисни́й.

6. Зміна в душевному стані, викликана яким-небудь почуттям, переживанням і т. ін.; // Розвиток процесу мислення в людини. Рух думки.

7. перен. Громадська діяльність або масовий виступ, спрямований на досягнення певної мети. Безмежна відданість радянського народу справі комунізму знайшла своє втілення у таких нових явищах нашого часу, як рух бригад і ударників комуністичної праці (Матер. XXI з. Компартії України, 1960, 82); Видатним завоюванням міжнародного комуністичного і робітничого руху є створення світової соціалістичної системи (Наука.., 5, 1959, 1); Партизанський рух.

8. перен. Розвиток дії в літературному або музичному творі. Бренькнули ті ноти й покотились разом вниз, як камінці з гори, все швидше і швидше, все більш розганяючись, все більше захоплюючи нот, зростаючи в лавину згуків, у грізний музикальний водоспад, в якому чулась дика енергія руху (Коцюб., І, 1955, 376).

∆ Криволіні́йний рух див. криволіні́йний; Поступа́льний рух див. поступа́льний; Прямоліні́йний рух див. прямоліні́йний; Слу́жба ру́ху — відділ управління на транспорті, що відає графіком переміщення поїздів, суден і т. ін.

◊ Прихо́дити (прийти́) в рух див. прихо́дити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 914.

Рух, ху, м. Движеніе. Гн. 1. 96. Рух його, хода, все було поважне. Левиц. Пов. 9.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 89.