РУБІЖ

РУБІ́Ж, бежу́, ч.

1. Лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось; // Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею. Пункт той [оборони] був не звичайний. З нього контролювалась єдина в цьому районі переправа через водний рубіж (Ле, Мої листи, 1945, 104); Від ріки до Ярослава відстань велика, та ліс рубежем став між двома противниками (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 509); // перен. Те, що відділяє одне від одного (перев. у часі); грань. Увагу письменника [О. М. Горького] привернуло широке, багатостороннє відтворення життя Росії на рубежі двох епох (Рад. літ-во, 3, 1957, 3); Велика Жовтнева соціалістична революція і XXII з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу знаменують собою грандіозні історичні рубежі в боротьбі людства за світле майбутнє, за комунізм (Ком. Укр., II, 1962, 3); // перен. Межа або ступінь розвитку, діяльності кого-, чого-небудь. Нині радянська наука перебуває на передових рубежах світової науки (Наука.., 12, 1973, 3); Радянський народ під керівництвом ленінської партії бере нові рубежі в розвитку економіки, науки і культури (Ком. Укр., 5, 1961, 2); Хвала, що виросли герої В ділах і подвигах твоїх, Що при здоров’ї і при зброї У славі правди світової Ти йдеш до рубежів нових! (Рильський, Зимові записи, 1964, 41).

2. Державний кордон. Відстоявши від шведських і німецьких загарбників північно-західні рубежі своєї країни, руський народ наполегливою працею почав відбудовувати зруйноване ворогами господарство (Іст. СРСР, I, 1957, 79); Наша дружба простирає своє проміння за рубежі Вітчизни (Рильський, III, 1956, 24).

За рубеже́м — за кордоном. Роки перебування української письменниці за рубежем досить повно висвітлені дослідниками творчості і біографії Марка Вовчка (Рад. літ-во, 6, 1968, 71); Кращі його [Гончара] книги вийшли багатьма виданнями в нашій країні і за рубежем (Про багатство л-ри, 1959, 236).

3. Лінія оборони, укріплень, місце розташування війська, передова позиція. Донець, Донець! Тобі судилось стати в великій битві двічі рубежем (Гонч., Вибр., 1959, 196); Рубежем була нам скеля кожна, Ми в боях — надією жили (Дмит., Вітчизна, 1948, 111); — Бійці атакували просто з ходу проміжний рубіж противника (Панч, Іду, 1946, 53); Кожному з відступаючих Дніпро уявлявся в ці дні тим рятівним рубежем, що затримає денікінську козачню, перепинить нещастя (Гончар, II, 1959, 85); — За річкою у нас чудові позиції. Та фронт піхоти відсунувся. Річка стала рубежем, передовою позицією (Ле, Право.., 1957, 118); Затишшя? Укріплюй свої рубежі! Затишшя? Пристрілюй окопи чужі! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 223).

Вогневи́й рубі́ж — лінія ведення вогню (у 6 знач.). — Ану, сестриця, дай напиться, Солдату душу освіжи, Бо в нас гарячая водиця На вогневому рубежі (Нагн., Пісня… 1949, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 893.

Рубіж, жа, м. см. Рубеж.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 84.