РОЗШНУРОВУВАТИСЯ

РОЗШНУРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗШНУРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Розв’язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав’язане ними). Завадка раптом зупинився. Ольга подумала, що, може, в нього черевик розшнурувався, бо він звів ногу на підмурок штахетів (Вільде, Сестри.., 1958, 519).

2. Розв’язувати, розпускати на собі шнурівку. Стомлені офіцери з блаженними осмішками мучеників.. радісно гомоніли і, падаючи на постіль, відразу замовкали (Вас., II, 1959, 23).

3. тільки недок. Пас. до розшнуро́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 868.