РОЗТРАЧАННЯ

РОЗТРАЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розтра́чувати, розтрача́ти. Хоч капіталістичний спосіб виробництва примушує до економії в кожному окремому підприємстві, проте його анархічна система конкуренції викликає безмірне розтрачання суспільних засобів виробництва і робочих сил.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 527); Імперіалізм поклав на народи нечуваний тягар озброєнь. Соціалізм бачить свій обов’язок перед людством у тому, щоб звільнити його від цього безглуздого розтрачання національних багатств (Програма КПРС, 1961, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 831.