РОЗСОЛЮВАТИ

РОЗСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех., спец. Зменшувати вміст мінеральних солей у грунті. Щоб підвищити родючість цих [засолених] грунтів, необхідно по можливості розсолювати їх шляхом зниження рівня підгрунтових вод, глибоко орати.., удобрювати сірчанокислим амонієм та суперфосфатом (Наука.., 10, 1958, 37); Створюючи в плавнях це [прісне] озеро, колгоспники мали й іншу мету: розсолити навкруги озера до 5 тисяч гектарів землі, щоб засіяти її кукурудзою, бобовими та іншими культурами (Колг. Укр., 2, 1959, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 813.

Розсолювати, люю, єш, сов. в. розсолити, лю, лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. І. 205.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 58.