РОЗРОСТАТИСЯ

РОЗРОСТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗРОСТИ́СЯ, те́ться, док.

1. Виростати, утворюючи нові ростки, пагони (про рослину). Гай усе розроставсь (Вовчок, І, 1955, 253); У червні лили плідні дощі, і хоч хлібові це мало допомогло, проте трави та бур’яни розрослися без міри (Ю. Янов., II, 1958, 196); Розрісся сад крислатий, Все колгоспне отінив село (Рильський, III, 1961, 79).

2. Ставати більшим за розміром, кількістю; збільшуватися. Лист розростався, на столі вже лежало дванадцять сторінок (Голов., Тополя.., 1965, 39); У Києві.. розростаються нові квартали. Місто росте (Загреб., День.., 1964, 195); З високої Замкової гори видно, як широко розрісся старий Львів (Цюпа, Україна.., 1960, 258); // перен. Поширювати сферу дії, прояву; посилюватися. Розмови ставали більш різнобарвні і розростались (Коцюб., II, 1955, 39); Гидке почуття враз розрослося, роздулося (Донч., V, 1957, 483); *Образно. З кожною хвилиною схід розростався високим вінком світання (Гончар, III, 1959, 434).

Розроста́тися (розрости́ся) в що — збільшуючись, посилюючись, перетворюватися в що-небудь. Страйк.. розростається в один з найвеличніших проявів робітничого руху (Ленін, 9, 1970, 166); Ця радість, цей захват народний Уже розрослися в атаку (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 76); Розроста́тися (розрости́ся) до чого — збільшуватися до якихось розмірів. Його армія мусить розростися до колосальних масштабів (Гончар, II, 1959, 295); Розроста́тися (розрости́ся) з чого — починати рости, збільшуватися від чого-небудь. Нинішнє багатство Терентія розрослося з Дорохтеєвого чумакування, хоча вже з його грошей і тіла до решти вивітрюється дух в’яленої риби (Стельмах, І, 1962, 316).

3. рідко. Ставати товстим; товстіти. Вона б іще її [одежину] шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (Свидн., Люборацькі, 1955, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 796.

Розростатися, та́юся, єшся, сов. в. розростися, туся, тешся, гл. Разрастаться, разрастись. Папороть розрослась купою. МВ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 55.