РОЗРАХОВУВАТИ

РОЗРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. перех. і без додатка. Рахуючи, обчислюючи, визначати розмір, кількість і т. ін. чого-небудь. Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (Головко, II, 1957, 17); [Писар:] Давайте гроші, я вам зараз розрахую, кілько [скільки] ще від вас прийде! (Фр., IX, 1952, 49); Доки сонце зійшло, пройшов [Степан] кілометрів вісім. Був задоволений, що вірно розрахував час (Гжицький, Чорно озеро, 1961, 64); // Робити технічне або математичне обчислення чого-небудь. Потужність решти цехів розрахували саме на ту кількість фракцій і бензолу, яку лише дистиляційний видавав би при безперервці (Шовк., Інженери, 1956, 76).

2. перех. Обмірковуючи, оцінювати, зважувати сили, можливості і т. ін. кого-, чого-небудь. Ішов він плавно, розраховуючи кожен крок (Собко, Нам спокій.., 1959, 153); Він почав розраховувати кожний свій рух (Ткач, Жди.., 1959, 24); Не розрахував Ван-Лін своїх сил (Довж., І, 1958, 122).

3. перех. Платити, винагороджувати за роботу по її закінченні; // Видавши заробітну плату, звільняти з роботи. — Працювать, — кажу, — не буду, Розраховуйте! І все! (С. Ол., Вибр., 1959, 201).

4. перех., також із спол. щ о. Припускати, вважати можливим що-небудь. Гнат розраховував, що ця фраза остаточно вб’є Уласа (Тют., Вир, 1964, 152); Сафар розрахував, що сьогодні ринок буде переповнений рабами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 189); // тільки недок., неперех. Чекати, сподіватися на щось. Труд його нагороджувався. Ніхто не мав ніколи ліпших від його свідоцтв і не міг розраховувати на світлішу будучність (Кобр., Вибр., 1954, 30); Кандиба розраховував на її вроду, привабливу усмішку, райдужні очі, привітне слово (Дмит., Розлука, 1957, 171); Йонька взяв із собою трішечки [сала], розраховуючи на те, що коли повертатиметься назад, то рідні не пожолобиться рука, якщо дадуть йому шматочок сала (Тют., Вир, 1964, 434); // тільки недок., неперех. Покладати надію на кого-небудь. ..капіталістична форма кооперації уже з самого початку розраховує на вільного найманого робітника.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 336); Наша ж армія, армія робітників і селян, розраховує лише на себе, на підтримку самого народу (Гончар, II, 1959, 398); // тільки недок., з інфін. Мати намір виконати, здійснити що-небудь. Командир і комісар розраховували були протягти період формування полку ще з тиждень, щоб довести склад до тисячі (Смолич, V, 1959, 653); Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом (Тют., Вир, 1964, 497).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 787.