РОЗРАДЖУВАТИ
Значення розраджувати це
РОЗРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗРАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРА́ДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, втішати кого-небудь. Касіян Скиба, як міг, розраджував Куріпок: «Ваш Стефан живий!» (Чорн., Пісні.., 1958, 16); Андрій співчував Вершиніну, але не міг зрозуміти, чому він так трагічно переживає цю втрату, і намагався розрадити його (Гур., Життя.., 1954, 249); // Відвертати чиюсь увагу від тяжких думок, переживань, розважати кого-небудь. Валя спостерігає, як вона [хмара] шириться і росте, зовсім затуляючи невеликий клапоть блакиті, що досі розраджував її (Рибак, Зброя.., 1943, 147); Двірське панство намагалося лестощами розрадити князя (Кач., Вибр., 1953, 6).
2. Умовляти кого-небудь відмовитися від якоїсь дії, якогось наміру, вчинку; відраджувати. В душі мати не схвалювала доччиного вибору, але й не наважувалася її розраджувати (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13); Заново вшив [Тимко] погрібничок, хотів ще й колодязь поправити, та Павло розрадив (Тют., Вир, 1964, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 787.
розраджувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to dissuade | разубеждать |
розраджувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rozradzhuvaty | rozradzhuvaty | rozradzhuvaty |
розраджувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розраджувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розраджую | розраджуємо |
2 особа | розраджуєш | розраджуєте |
3 особа | розраджує | розраджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розраджуватиму | розраджуватимемо |
2 особа | розраджуватимеш | розраджуватимете |
3 особа | розраджуватиме | розраджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розраджував | розраджували |
Жіночий рід | розраджувала | |
Середній рід | розраджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розраджуймо | |
2 особа | розраджуй | розраджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розраджуючи | |
Минулий час | розраджувавши |
розраджувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 5 | 7 |
розраджувати в англійській розкладці - hjphfl;edfnb
Цитати української літератури з використанням слова розраджувати
"– Сього не чутно й зроду в добрих людей, – кажуть, – подавали рушники, змовились, – чи годиться ж розраджувати? Козаки, а звичаю не знаєте! Ми хоч і кріпаки, та за себе вступимось!"Вовчок Марко - Козачка