РОЗПУКАТИ
Значення розпукати це
РОЗПУКА́ТИ, а́є і РОЗПУ́КУВАТИ, ує, недок., РОЗПУ́КНУТИ, не, док., розм. Те саме, що розпука́тися 1. Подивлюся на калину, Вона розпукає! (Рудан., Вибр., 1949, 42); В садочках стало краще — Верба розпукає, Вже набрунились черешні (Стар., Поет. тв., 1958, 78).
◊ Се́рце розпука́є — з’являється великий душевний біль, гнітить страждання. Хто ж за мене спогадає? Як подумаю за сеє, З жалю серце розпукає (Рудан., Тв., 1956, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 782.
розпукати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rospechati | розпукати |
розпукати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozpukaty | rozpukaty | rozpukaty |
розпукати Рід - дієслово, недоконаний вид
розпукати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпукаю | розпукаємо |
| 2 особа | розпукаєш | розпукаєте |
| 3 особа | розпукає | розпукають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпукатиму | розпукатимемо |
| 2 особа | розпукатимеш | розпукатимете |
| 3 особа | розпукатиме | розпукатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розпукав | розпукали |
| Жіночий рід | розпукала | |
| Середній рід | розпукало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпукаймо | |
| 2 особа | розпукай | розпукайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розпукаючи | |
| Минулий час | розпукавши |
розпукати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |