РОЗКУМЕКУВАТИ
Значення розкумекувати це
РОЗКУМЕ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУМЕ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., фам. Те саме, що розбира́тися 1, 2. Кожний, хто обертався і розку-мекував, у чім справа, негайно забував за Рідкодуба й прилучав свій сміх до гурту (Кир., Вибр., 1960, 207); Хтось заплескав в долоні, хтось розсміявся, а Пацьоренко, не розкумекавши, допитувався: — Що він сказав? (Збан., Переджнив’я, 1960, 313).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 719.
розкумекувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| roskompechat | розкумекувати |
розкумекувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozkumekuvaty | rozkumekuvaty | rozkumekuvaty |
розкумекувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розкумекувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розкумекую | розкумекуємо |
| 2 особа | розкумекуєш | розкумекуєте |
| 3 особа | розкумекує | розкумекують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розкумекуватиму | розкумекуватимемо |
| 2 особа | розкумекуватимеш | розкумекуватимете |
| 3 особа | розкумекуватиме | розкумекуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розкумекував | розкумекували |
| Жіночий рід | розкумекувала | |
| Середній рід | розкумекувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розкумекуймо | |
| 2 особа | розкумекуй | розкумекуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розкумекуючи | |
| Минулий час | розкумекувавши |
розкумекувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |