РОЗКЛАДАТИСЯ

РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док.

1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. Стали розкладатись [троянці]. Копати, строїть, ташоватись [ташуватись] (Котл., І, 1952, 164); Тако [так] воркотав до себе подорожній, розкладаючись під грубезною смерекою близ каменя на довший, як здавалося, відпочинок (Фр., VIII, 1952, 224); // тільки док. Розміститися, розкинутися де-небудь. Як же красиво розіклалися книжки на прилавку! Сонце їх враз бере до своїх обіймів, пестить, запалює фарби на обкладинках, пригріває літери назв (Ю. Янов., І, 1958, 584); Зараз же коло річки розіклалися бакші (Хотк., І, 1966, 94).

2. Розміщати, розставляти свої речі (звичайно після дороги, переїзду). Сьогодні мусила із її пакунками носитись, і карету наймати, і в готелі розкладатись (Л. Укр., III, 1952, 523); Увечері я сидів уже в чужій господі, як дома. Розклався з книжками, розвісив малюнки, розташувався (Вас., І, 1959, 250).

3. Ділитися на складові частини, елементи. Сурмач дивиться на море, воно хлюпоче поволі дуже, ніби кожна секунда розкладається на безліч секунд (Ю. Янов., IV, 1959, 42); В процесі реакції [морської води з карбідами заліза] вода, проникаючи у вуглецеве залізо, розкладалася (Нафта.., 1951, 25); Сонце залляло овечу вовну, розклавшись веселкою в ній, запалило трави зеленим вогнем (Коцюб., II, 1955, 321); // Мати властивість розпадатися на доданки або множники (про математичний вираз). Тричлен х²+рх+q розкладається на два множники (Алг., II, 1957, 54).

4. Піддаватися розпаду під дією бактерій; гнити. Кістяк акули швидко розкладається в морській воді (Наука.., 9, 1971, 29); Люпин, заораний на зелене добриво під озимі культури наприкінці липня або на початку серпня на піщаних грунтах, швидко розкладається при доброму доступі повітря (Хлібороб Укр., 8, 1966, 13); Заготівлю дернини слід починати з весни, щоб до осені вона розклалася (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 30).

5. перен. Приходити до повного морального занепаду, розладу; дезорганізовуватися. Революція ставала фактом. Для визнання революції не треба було вже бути революціонером. Самодержавний уряд фактично розкладався і розкладається в усіх на очах (Ленін, 11, 1970, 108); — Денікінська армія уже зачеплена розкладом. Ми, комуністи, повинні своєю агітаційною роботою допомогти їй розкластися… (Бурл., М. Гонта, 1959, 183).

6. тільки недок. Пас. до розклада́ти. Біле сонячне світло безліччю крапель дощу розкладається на свої кольори — «компоненти» (Наука.., 11, 1964, 10); Тімірязєв був першим ученим світу, який визначив і дослідив кількість вуглекислоти, що розкладається зеленим листом у різних частинах спектру сонячного проміння (Вісник АН.., 8, 1949, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 701.