РОЗВІДКА

РО́ЗВІДКА¹, и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. Тепер писатиму другу розвідку: про народовський напрям в німецькій літературі (Л. Укр., V, 1956, 325); Він заспокоївся трохи, віддавши цей лист на пошту, і, сповнений віри в себе, взявся до праці над новою розвідкою про крайові відносини (Фр., VI, 1951, 249); В журналах вона часто знаходила новий матеріал, читала наукові розвідки (Донч., V, 1957, 332).

РО́ЗВІДКА², и, ж., діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. Вона сватала всіх своїх молодих своячок і свояків, віддавала замуж [заміж] молоді вдови та розвідки (Фр., VI, 1951, 348).

РО́ЗВІ́ДКА³, и, ж.

1. Дія за знач. розві́дати, розві́дувати. [Xацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекав На результати розвідки (Дмит., Драм. тв., 1958, 10); Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (Гончар, Людина.., 1960, 123); Вже понад сто п’ятдесят років у Криму провадяться археологічні розвідки і розкопки (Літ. Укр., 27.VI, 1965, 4).

В (на) ро́зві́дку — з метою здобути відомості про ворога. Щоб устерегтись од цих набігів [ногайців], запорожці посилали в степи в розвідку козаків (Стор., І, 1957, 262); На ро́звідки — з метою дізнатися шляхом розпитування або спостереження про кого-, що-небудь. Яким пішов до сусіда прохати коней. Він мав їхати на розвідки про Василька (Коцюб., І, 1955, 84); Ро́зві́дка бо́єм — з’ясування бойової спроможності противника шляхом несподіваного збройного нападу. Батальйонні автоматники, форсувавши річку.., вели десь розвідку боєм (Гончар, III, 1959, 308).

2. Військова група, що збирає відомості про ворога або про місцевість, яку він займає. Згодом повернулась і наша розвідка, яка побувала в сусідньому селі, в самому розташуванні ворога, і теж підтвердила, що ворог наступати не збирається (Збан., Незабутнє, 1953, 24); Заходили зв’язківці, в сусідній кімнаті сперечалися над картою начальник розвідки й старший агітпропагандист (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 7); Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги, щоб з’ясувати там характер ворожої оборони і вогневу систему (Гончар, III, 1959, 95).

3. Організація, що збирає відомості про економічне й політичне становище інших держав та про стан їхніх збройних сил. [Орлюк:] В яких іноземних розвідках ви перебуваєте на службі? [Величко:] Підсудний, подайте назву розвідок на записці (Довж., І, 1958, 381).

4. Попереднє обстеження місцевих умов, яке здійснюється до початку будівництва промислових об’єктів, залізниць, розробки корисних копалин і т. ін. Під час розвідки повинні бути вивчені кількість і рівень води в річці, характер льодоходів (Довідник сіль. будівельника, 1956, 175); Він [дирижабль «СРСР-12»] літав над Північчю 57 разів — вів розвідку лісу (Знання.., 1, 1968, 21); Дівчина повернулася, щоб іти до.. свердловини. Назустріч веселе обличчя начальника розвідувальної групи, що провадить нові розвідки, поширюючи площу нафтового промислу (Донч., II, 1956, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 633.

Розвідка, ки, ж.

1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76.

2) Изслѣдованіе (научное).

3) Жена разведенная съ мужемъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 35.