РОЗБРІХУВАТИ
Значення розбріхувати це
РОЗБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., фам. Розголошувати те, що слід тримати в таємниці. [Гострохвостий(тихо):] Чи не бісові п’яні міщанки! Певно, вже котрась забігала сюди і все дочиста розбрехала (Н.-Лев., II, 1956, 518).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 616.
Розбріхувати, хую, єш, сов. в. розбреха́ти, шу́, шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують. Рудч. Ск. І. 188.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 33.
розбріхувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
rozbrat | розбріхувати |
розбріхувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rozbrikhuvaty | rozbrikhuvaty | rozbrikhuvaty |
розбріхувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розбріхувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбріхую | розбріхуємо |
2 особа | розбріхуєш | розбріхуєте |
3 особа | розбріхує | розбріхують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбріхуватиму | розбріхуватимемо |
2 особа | розбріхуватимеш | розбріхуватимете |
3 особа | розбріхуватиме | розбріхуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбріхував | розбріхували |
Жіночий рід | розбріхувала | |
Середній рід | розбріхувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбріхуймо | |
2 особа | розбріхуй | розбріхуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбріхуючи | |
Минулий час | розбріхувавши |
розбріхувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 5 | 7 |