РОЗБОВТУВАТИ

РОЗБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБО́ВТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Розбавляти що-небудь водою або якоюсь іншою рідиною, роблячи менш насиченим, густим. Як обід готов, то відкладають [дозорці] Найкраще м’ясо, хліб.. Тоді для нас [арештантів] розбовтують водою (Фр., X, 1954, 153).

2. Розмішувати що-небудь, рівномірно розподіляючи в рідині. Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини, що була на дні, і розбовтали се при помочі великого мідяного черпака (Фр., II, 1950, 265); Мати насипала в миску пригорщу жовтуватого, як солома, кукурудзяного борошна, запарила його, висипала у відро з перегоном, розбовтала і понесла годувати [корову] (Юхвід, Оля, 1959, 84).

3. Розчиняти що-небудь у воді чи якійсь іншій рідині. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують.. сіль у воді і п’ють (Номис, 1864, № 13928); Агроном давно вже привіз з міста отруту, і тепер удвох з Купріяном Олександровичем розбовтували її в цеберці води (Донч., І, 1956, 95).

4. розм. Розхитувати, виводити з ладу що-небудь, ослаблюючи кріплення. Сашко так розкрутив і розбовтав паровика, що на протязі місяця йому вже й справді ніхто не міг дати ради (Коз., Вибр., 1947, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 613.

Розбовтувати, тую, єш, сов. в. розбо́втати, таю, єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і пють. Ном. № 13628.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 32.