РЕЗЕРВ

РЕЗЕ́РВ, у, ч.

1. Запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби. Партія ставить завдання найближчими роками не тільки цілком забезпечити потребу країни в продуктах харчування, але й створити необхідні резерви зерна (Ком. Укр., 12, 1963, 11); Страуси, як і верблюди, можуть протягом десяти днів обходитись без води, жити за рахунок внутрішніх резервів (Веч. Київ, 25.III 1968, 4); // перев. мн. Ще не використані можливості, засоби для здійснення чого-небудь. Соціалістичний світ вступив тепер у таку смугу розвитку, коли з’являється можливість значно повніше використати могутні резерви, закладені в новому ладі (Ком. Укр., 7, 1969, 21); Приклад передових колективів доводить, що на металургійних заводах є величезні резерви (Рад. Укр., 1.ХІІ 1953, 1).

2. Джерело, звідки беруться нові сили для кого-, чого-небудь. Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС, 1971, 27); Робкорів та сількорів слід розглядати як резерви, звідки будуть виходити робітничі й селянські письменники (Еллан, II, 1958, 170); Торгово-промислова буржуазія [після реформи 1861 р.] одержала невичерпні резерви робочої сили (Минуле укр. театру, 1953, 23).

Трудові́ резе́рви — кадри кваліфікованих молодих робітників, які навчаються за фахом у професійно-технічних училищах. Архітектурний ансамбль міста [Львова] збагатився на висотні споруди. Стали до ладу машинолічильна станція, держцирк, чудові спортивні палаци політехнічного інституту, трудових резервів, стадіон «Юність» (Рад. Укр., 13.І 1971, 1).

3. Частина військ, залишена в розпорядженні командира і призначена для використання в разі гострої потреби в бою. Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (Еллан, II, 1958, 246); Командування резерву містилося просто в лісі, біля Тернополя, і прибулих в резерв бійців.. кидали на поповнення діючих, здебільшого кадрових прикордонних частин (Ле, Право.., 1957, 111).

Бу́ти (лиша́тися) в резе́рві — не використовуватися в даний момент, бути в запасі. [Ряженко:] Стоп. Тут лягайте. Будете в резерві на всякий випадок, а я з хлопцями зайду з того боку, вдаримо в потилицю (Мик., І, 1957, 309); — Полковник Ничипір на цей раз лишається з січовиками в резерві (Ле, Наливайко, 1957, 90).

4. Категорія громадян, які перебувають на військовому обліку і призиваються в армію в разі необхідності.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 486.