ПІДХОДИТИ

ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.

1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Мирний, V, 1955, 386); Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (Головко, II, 1957, 18); Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці, То знов одступає (Шевч., II, 1963, 102); Вдосвіта схопився Захар, підійшов до матері (Ле, Право.., 1957, 17); // Наближатися, під’їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь. Пароплав підходив до Соболівської пристані аж на півгодини раніше строку (Збан., Переджнив’я, 1960, 252); Після Венери з великих планет Марс найближче може підходити до Землі (Астр., 1956, 82); Вночі до станції підійшов ешелон новгород-сіверців (Довж., І, 1958, 182); // Прибувати куди-небудь. На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб., II, 1955, 269); Підходили нові й нові слухачі, й святому знову доводилось розповідати своє незвичне видіння (Стельмах, II, 1962, 312); Витримати перший натиск. А там… Підійдуть танки (Коз., Гарячі руки, 1960, 140).

◊ Підійти́ під ла́ску — здобути любов, прихильність кого-небудь. А я тую ряску Та зберу в запаску, Таки ж своєму козакові Підійду під ласку (Укр.. лір. пісні, 1958, 230); Та було ночі не досипляє, — дума, за що ласки одпала та як знов під ту ласку підійти? (Вовчок, І, 1955, 238).

2. Приступати до чого-небудь, братися за яку-небудь справу. До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм (Еллан, II, 1958, 72); — Порозумнішати, Докіє, на старість хочу. Замолоду не було як до грамоти підійти, а революція навчила (Стельмах, II, 1962, 378); // Виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи. Мій батько до оцінки по поведінці підходив адміністративно й об’єктивно (Ковінька, Кутя.., 1960, 135); Автори розділів, присвячених пісні, частівці і коломийці, більш вимогливо підійшли до питання художньої цінності сучасної народної творчості (Вітч., 5, 1956, 166).

3. тільки док. Уміти привернути, прихилити кого-небудь до себе, завоювати довір’я. [В і в д я:] От моя Стехванія, та вже буде.. шинкаркою, зна, до кого як підійти (Кроп., II, 1958, 127); Він був мало не старший за всіх, але очі молоді, рухи юнацькі.. До людей умів підійти (Коп., Вибр., 1953, 214); // Звернутися до кого-небудь з проханням, пропозицією, вимогою і т. ін. Панові сказати б, що Василь бунтує людей, та як ти його скажеш, як до його [нього] доступиш, підійдеш (Мирний, IV, 1955, 163).

4. перен. Наближатися, наставати (про час, події, явища і т. ін.). Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Тют., Вир, 1964, 374); Кажуть, поїхав [суддя] на свій хутір, празники підійшли, суда не буде (Кв.-Осн., II, 1956, 279); Ніч підійшла нечутно, І в темряві нічній На сіні біля батька Лежав тихцем Андрій (Перв., II, 1958, 262).

5. Розміщуватися близько чого-небудь, бути в безпосередньому сусідстві з чимсь, межувати з ним. Іноді ярок підходив близько до тину (Мирний, І, 1954, 246); Знизу й згори підходив до монастиря.. зелений ліс (Загреб., Шепіт, 1966, 56).

6. Бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам. Цей нарис цілком буде підходити до другого томика (Коцюб., III, 1956, 213); Вона говорила.., що місце не підходить дитині і не такі їй потрібні цяцьки (Гончар, Тронка, 1963, 308); Не знаю, чи вподобається Вам [«День у дорозі»] і чи підійде до Вашого збірника (Мирний, V, 1965, 386); Приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку,.. часничину чи бублик на закуску. Таранька теж підійшла б (Смолич, Мир.., 1958, 39); // Бути відповідним кому-, чому-небудь. Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (Н.-Лев., III, 1956, 37); До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Хотк., І, 1966, 90); // Личити кому-небудь. Туристка.. знала, що ця блузка їй дуже підходить (Томч., Готель.., 1960, 6); [Настя:] Ніби риза [халат], золотом вишито. Як би це нашому батюшці підійшло (Корн., II, 1956, 114); // Пристосовуючись до когось, чогось, підроблятися. Він і сяк і так підходив під кріпаків (Мирний, IV, 1955, 204); Вона вхопила пляшку й бурхнула й собі рому в .. стакан, щоб підійти під смак Гануша (Н.-Лев., III, 1956, 220).

◊ Не підхо́дити під плече́ — не бути рівнею кому-небудь. [Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (Кроп., II, 1958, 235).

7. Переміщатися, підніматися догори. Дим.. над мундштуком великої цигарки.. курився рухливими кучерями хмар, підходив угору (Епік, Тв., 1958, 165); Вже сонце геть-геть підійшло на небі (Фр., V, 1951, 416).

8. тільки док. Ідучи, пройти яку-небудь відстань. — Відпочинь, дитино, а тоді ще трошки підійдемо (Головко, І, 1957, 88).

9. розм. Збільшуючись в об’ємі, підійматися (про тісто). У макітрі підходить опара (Ю. Янов., IV, 1959, 136); З готового тіста викачують кульки вагою по 25 г, надають їм форми булочок, дають підійти і випікають в духовці (Укр. страви, 1957, 242).

10. Насичуватися чим-небудь. Сніг підійшов водою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 522.

Підходити, джу, диш, сов. в. підійти, дійду, деш, гл.

1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м’ясо. Рудч. Ск. І. 22.

2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у.

3) — під кого. Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37.

4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. і. 102. Тісто підходить.

5) — під мислі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901.

6) — під ласку. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность.

7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3.

8) — кого. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. І. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з’явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100.

9) Підійти димом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 184.