ПІДБІЛ

ПІДБІ́Л, у, ч. (Тиssіlаgо L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих із великим листям, знизу пухнастим, зверху зеленим і холодним на дотик; використовується в народній медицині; мачушник, мати-й-мачуха. Цікаво придивитися до дрібних жовтих квітів підбілу. Ввечері та в погану погоду вони закриваються.. Зверху листок голий і холодний на дотик, а знизу — вкритий волосинками, теплий. 1 це дало рослині ще й іншу відому назву — мати-й-мачуха (Веч. Київ, 25.ІІІ 1961, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 399.

Підбіл, лу, м. Раст. м. а) Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. Анн. 366. Шух. I. 22. б) Petasites vulgaris L. ЗЮЗО. I. 131.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 159.