ПТАШНИК

ПТА́ШНИК¹, а, ч. Той, хто доглядає свійську птицю. В сільськогосподарській артілі ім. Димитрова організовано семінар для підготовки кадрів пташників (Наука.., 3, 1961, 39); В кооперативах і народних маєтках [Куби] ще не вистачає бригадирів, нормувальників, садівників, рільників, пташників (Рад. Укр., 20.V 1963, 3).

ПТА́ШНИК², а, ПТАШНИ́К, а́, ч. Приміщення, будівля для утримання свійської птиці (курей, гусей, індиків, качок іт.ін.). Велике артільне дворище.. вимальовувалося одразу ж за річкою на околиці села, на протилежному пагорбі, — конюшні, корівники, пташники, кузня (Вол., Місячне срібло, 1961, 173); Для вирощування і відгодівлі птиці в колгоспі споруджено механізовані широкогабаритні пташники (Ком. Укр., 2, 1965, 53); У заражені черепашкою місця курей вивозять в пересувних пташниках (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 27); Жили вони [кури та півні] у затишному пташнику під полом (Збан., Сеспель, 1961, 302).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 380.

Пташник, ка, м.

1) Птичникъ.

2) Птицеловъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 497.