ПРІЗВИСЬКО
Значення прізвисько це
ПРІ́ЗВИСЬКО, а, с.
1. Найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності, звичок. Завжди похмурий і насуплений, постійно строгий і недовірливий, Стороженко швидко здобув собі прізвисько Страж (Баш, Надія, 1960, 176); Українське село вигадливе на прізвиська. Причепить кличку — і носи на здоров’я усе життя (Минко, Моя Минківка, 1962, 16); Своє прізвисько «Осмомисл» (людина великого розуму) Ярослав дістав не тільки за свій природний розум, а й за велику освіченість (Іст. СРСР, І, 1956, 57); // рідко. Конспіративна кличка або псевдонім. Завербований товариш діставав підпільне прізвисько і приймав урочисту присягу, під якою підписувався тим же прізвиськом (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 79).
2. рідко. Те саме, що прі́звище 1. [Долорес:] Він — дон Жуан. [Анна:] Який? Невже отой… [Долорес:] Отой! Той самий! А який же другий із сотень тисячів усіх Жуанів так може просто зватись «дон Жуан», без прізвиська, без іншої прикмети? (Л. Укр., III, 1952, 331); — Живе мій Василько під чужим прізвиськом: з тюрми і раз, і вдруге втік (Стельмах, І, 1962, 611).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 108.
Прізвисько, ка, прізвище, ща, с.
1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221.
2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. Ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 455.
прі́звисько — найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису характеру, зовнішності, діяльності, звичок; часто поширюється на цілий рід і передається з покоління в покоління; так зване вуличне ім’я (кличка); В. Минко у «Моїй Минківці» пише: «Українське село вигадливе на прізвиська. Причепить кличку — і носи на здоров’я усе життя. Жив-був у Минківці Іван Ряднина. Зла доля скривдила його змалку: хворів на віспу і виріс рябим. А його жінка Параска була вродлива, на її чистому обличчі завжди грав рум’янець. І ось її також прозвали рябою. Більше того, усі в селі ніби забули, що Іван рябий, казали: — який Іван? — А отой, чоловік рябої Параски… Мій тато з юнацьких літ почав жити з трьома найменнями: Петро Минко — за метрикою, а Петро Школьниченко і Петро Святий — по-вуличному. Святим прозвали його за те, що він до старості співав у церкві на криласі й за все своє довге життя не пив, не курив, ніколи погано не лаявся»; повністю виправдовує своє прізвисько Полтавка — героїня відомої п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка»; прізвисько в художньому творі може «бити», «стріляти», пор. у Т. Шевченка «Юродивий»: «Водні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п’яний Долгорукий Украйну правили»; Безрукий Гаврилович — це київський генерал-губернатор Дмитро Гаврилович Бібіков, а Долгорукий — харківський генерал-губернатор князь Долгоруков, які панували в Україні за часів Миколи І.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 484.
прізвисько Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
nickname | прозвище |
прізвисько Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
prizvysko | prizvys'ko | prizvys'ko |
прізвисько Рід - іменник, середній рід, неістота
прізвисько Словоформи слова
Називний | прізвисько | прізвиська |
Родовий | прізвиська | прізвиськ |
Давальний | прізвиськові, прізвиську | прізвиськам |
Знахідний | прізвисько | прізвиська |
Орудний | прізвиськом | прізвиськами |
Місцевий | на/у прізвиську | на/у прізвиськах |
Кличний | прізвисько | прізвиська |
прізвисько Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 3 | 6 |
прізвисько в англійській розкладці - ghspdbcmrj
Цитати української літератури з використанням слова прізвисько
"Зате якщо вже вліпить прізвисько своєму володареві народ, то протриває воно вічно і буде вичерпніше за всі описи придворних літописців і славохвальства найманих істориків"Загребельний Павло Архипович - Диво
"З того одержав і своє прізвисько"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Напевно, Кий можливіше не як ім’я, а як прізвище чи прізвисько, адже їх у давнину давали й за фах людини"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Швидко по тому переказали йому, що його неня померла в лікарні, а перед смертю написала листа, хто він, як його прізвисько"Королів-Старий Василь Костянтинович - Потороча Хрипка
"Прізвисько «Соломон» не тільки не зникло, а навпаки — тепер усі тільки так його звали, так його знали й іншого якогось там імени ніхто навіть не пам’ятав."Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"— Погане прізвисько, Ревою товариші продражнили, — відповів гайдамака."Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"А він мав плебейське прізвисько — Стіліанос"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол
"Був тут одіїн такий: никав, вивідував… Наші приліпили йому прізвисько: Піп Гапон…"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"Местиша мав би образитися за прізвисько, його в очі ніхто так не називав, але зараз було не до цього, й він похмуро кивнув:"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Так той Мехмет і жив коло султанського сина, отримавши прізвисько «Мехмет для биття»"Загребельний Павло Архипович - Роксолана