ПРОЧИЩАТИ

ПРОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех.

1. Звільняти який-небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін. Один з розбійників прочищає пістолет (Вас., III, 1960, 408); Смугляві тюрчата з червоними галстуками, по коліна у фіалковій воді, прочищали канаву (Донч., II, 1956, 304); Приніс [Іван] води, запалив у печі, прочистивши перед тим димар (Гжицький, Опришки, 1962, 192); * Образно. Фантастична література добре прочищає старечий мозок — як мандрівка в молодість (Смолич, Розм. з чит., 1953, 51); Хотілось вибалакатись перед тим холодним далеким чоловіком.. Ми чужі собі, але ж у моєму серці накипіло і бажалось прочистити його від гіркої жовчі (Ірчан, II,1958,107).

◊ Прочища́ти (прочи́стити) го́рло — відкашлюватися, прокашлюватися. У Терезки за спиною хтось кахикнув, наче прочищаючи горло перед тим, як щось сказати (Томч., Готель.., 1960, 236); Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Перв., Дикий мед, 1963, 146); Прочища́ти (прочи́стити) о́чі: а) те саме, що Протира́ти (проте́рти) о́чі (див. протира́ти). Прокидався Крикун [перепел] дуже рано.. Лапками прочистить собі очі — швидко-швидко так махає лапкою і прочищає (Коп., Як вони ..,1961, 192); б) допомагати комусь помітити або зрозуміти що-небудь. — Куди мене завів? — Так ми ж із городів зайшли. Бур’яни — хат не видно. — То, може, тобі очі прочистить? — сердито хекав Кир у спину Йоньці (Тют., Вир, 1964, 443).

2. Звільняючи, розчищаючи від чого-небудь, робити прохідним (шлях, стежку і т. ін.). Ничипір взявся за лопату і став прочищати стежку, відкидаючи набік сніг (Рибак, Помилка.., 1956, 171); Онися скопала цілину довгою смужкою, засіяла квітками й звеліла Моссаковському прочистити туди доріжку (Н.-Лев., III, 1956, 107); Товариш Швед.. наказав прочистити путь батальйонові через плац, щоб не було під ногами реп’яхів,.. будяків, кураю й іншої кольки, щоб не було під ногами битого скла (Ю. Янов., II, 1958, 194); // Прополюючи або вирубуючи, звільняти від зайвих рослин; проріджувати. Для систематичного поліпшення районованих сортів насінницькі посіви двічі прочищають від хворих кущів (Хлібороб Укр., 3, 1966, 23); Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (Ів., Дубок, 1950, 13); // Звільняти від людей, тварин, засобів транспорту прохід, дорогу кудись. Загони Вишневецького одчайдушно пробивалися до лісу, ціною сотнів [сотень] трупів прочищали відступ усьому війську (Ле, Наливайко, 1957, 98); Ідуть наші прочани по тих закоулках, аж дивляться, — посеред улиці збились вози у купу. Шрам послав сина прочистити дорогу (П. Куліш, Вибр., 1969, 69).

3. тільки док. Чистити якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 347.

Прочищати, ща́ю, єш, сов. в. прочистити, щу, стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Мил. 196. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. Посл. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає. Грин. III. 592.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 490.