ПРОТИРАТИ

ПРОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех.

1. Тручи, робити отвір, дірку в чому-небудь, рану на чомусь. — Вони тобі її [фотокартку] до дірок пучками протруть (Головко, І, 1957, 278); — Не дам [полотна]! Я пучки до м’яса протерла, поки випряла його (Стельмах, II, 1962, 185); // Продірявлювати, псувати що-небудь, довго користуючись, носячи на собі. Протерти взуття до дірок.

◊ Протира́ти (проте́рти) штани́ — довго перебувати десь (перев. про навчання або сидячу роботу). [Баклажаненко:] Вони встигли прославити себе на фрезерних станках, поки ми протирали штани на шкільній парті (Мик., І, 1957, 450); Малюпусінький [прізвище] буде їх тут редагувати. Життєлюб, ерудит, сто штанів протер на студійних стільцях, сто директорів пережив (Гончар, Циклон, 1970, 147).

2. Витираючи, робити чистим, сухим. Молоде лице його почервоніло, очі потускніли, він часто скидав своє пенсне, протирав і знову чіпляв на ніс (Мирний, III, 1954, 270); Він взяв з кутка біля порога свій відпотілий з морозу карабін і.. став його протирати (Головко, II, 1957, 578); Протерла [Верона] скло на лампі, засвітила (Томч., Жменяки, 1964, 176); Михайло Товстодум поважно протер сиві вуса (Епік, Тв., 1958, 42); // Натирати, змащувати чим-небудь. Для пом’якшення шкіри рук протирайте їх сумішшю з 50 грамів гліцерину, 5 грамів нашатирного спирту і 50 грамів води (Хлібороб Укр., 10, 1971, 39); Христина.. протерла чоловікові горілкою розвернену, вже набухлу спину й почала вибирати саморобні шротини (Стельмах, І, 1962, 607); [Бухта:] Слухай команду. Палубу.. протерти піском (Корн., І, 1955, 44); // рідко. Те саме, що потира́ти 1. Вона з натугою протирала собі чоло і зітхала глибоко, мов з утоми (Коб., І, 1956, 366).

◊ Протира́ти (проте́рти) з пісо́чком — суворо критикувати, лаяти кого-небудь. Я розповідав йому про поведінку викладача математики Батожчука. — На конференції треба буде протерти з пісочком, — зігнувся над столом Будяк (Збан., Малин. дзвін, 1958, 258); Протира́ти (проте́рти) о́чі (очи́ці): а) витирати заспані, запорошені, стомлені тощо очі рукою, хусткою і т. ін. — Вставай, сину, підемо. Протираю од сна очі (Вас., І, 1959, 309); Йому шпурнули межи очі піском. Він заревів, почав протирати очі (Тют., Вир, 1964, 413); Сидить [Олена], позіха, очиці протира і сама себе не розбере, де вона, що вона, що з нею робилось, що їй таке снилось (Кв.-Осн., II, 1956, 205); Я одітхнув вільніше, протер очі від куряви і оглянувся навкруги (Коцюб., III, 1956, 136); Вона підвела голову від шитва і протерла стомлені сірі очі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 138); б) прокидатися, вставати після сну. — А доки ми оце будемо протирати очі? — промовив о. Хведор. — Рання пташка дзьобик набиває, а пізня очиці протирає (Н.-Лев., І, 1956, 129); — Даю тобі слово, Тимоше, — озвався він по якійсь хвилині, — що завтра ви ще й очей не протрете, як я вже упораюсь з своїм [трактором] (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 150).

3. Розтираючи, пропускати крізь що-небудь. Віджатий сир протирають крізь сито, додають сметану, яйця, масло, цукор, сіль і борошно (Укр. страви, 1957, 269); Збирають вершки стебел і гілок [материнки], сушать і (часто) протирають крізь решето (Лікар. рослини.., 1958, 86).

4. діал. Торувати (шлях, стежку і т. ін.). Мало що терном не вросла колись битая доріженька до о. Гервасія. Один.. о. Антоній їх не цурався і доріженьку протирав (Свидн., Люборацькі, 1955, 88); Зима була, замерз зелений Сян, І по блискучім ледовім [льодовім] помості Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Фр., XI, 1952, 21); * Образно. Він стежки протира для нащадків, — Його діло ніколи не мре! (Граб., І, 1959, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 319.

Протирати, ра́ю, єш, сов. в. проте́рти, тру́, тре́ш, гл.

1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. І. 253.

2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Левиц. Пов. 145. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли. КС. 1882. IV. 169.

3) Проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця. Подольск. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 485.