ПРИХИЛЬНИК

ПРИХИ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці. [Пані Люба:] Пан Олізар у нас — небезпечна людина, кажуть, таємний прихильник Кармелюка (Вас., III, 1960, 205); Міжнародний конгрес прихильників миру в Парижі — це величезна політична подія, яка приковує до себе увагу всіх передових людей світу (Тич., III, 1957, 329); Попи і ватажки сект хитро використовують нещастя людей, щоб збільшити число прихильників своєї віри (Наука.., 6, 1959, 49); // чого. Той, хто схвалює, обстоює що-небудь, позитивно ставиться до чогось; прибічник. [Лесь:] Ми не прихильники індивідуального терору, ми не вчиняємо замахів на поодиноких ворогів (Ірчан, І, 1958, 181); — Ви запитуєте про здоров’я професора Курца? Я не прихильник безпідставних ілюзій. Його стан безнадійний (Донч., II, 1956, 78); — Поки що я не прихильник хірургічних методів (Шовк., Інженери, 1956, 238); // Той, хто поділяє чиїсь погляди, дотримується якого-небудь учення; послідовник. Думка видати листи М. Драгоманова постала в кружку [гуртку] його галицьких прихильників майже зараз по його смерті (Фр., XVI, 1955, 365); Сєвергін виступає як переконаний прихильник ідей М. В. Ломоносова (Видатні вітч. географи.., 1954, 48); «Искра» сприяла встановленню ідейної єдності соціал-демократичного руху, згуртувала навколо себе актив своїх прихильників, який став кістяком партії (Ком. Укр., 7, 1963, 44).

2. Той, хто приязно, доброзичливо, з симпатією і т. ін. ставиться до кого-небудь. [Шевченко:] Боже милий! То я недурно, значить, мучивсь? Єсть на світі люди — справжні люди! — друзі й прихильники мої, з якими я обух сталитиму, щоб тую волю, нарешті, вже збудить! (Тич., І, 1957, 315).

3. Пристрасний любитель, шанувальник чого-небудь. Він ще ні разу не чув, щоб хто з таким захопленням говорив про його вірші. Хотілось обняти цього несподіваного щирого прихильника й розцілувати (Вас., І, 1959, 350); — Істинна, фактична машина! — голосно сказав один з найстарших активістів колгоспу, великий прихильник інтелігентних слів, Купріян Сорока, за прізвиськом Губернатор (Довж., І, 1958, 82); Завдяки майстерному виконанню й оригінальності жанру цей колектив [бандуристів] одержав чимало почесних нагород і має мільйони прихильників (Мист., 6, 1968, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 82.

Прихильник, ка, м.

1) Человѣкъ расположенный къ кому.

2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 449.