ПРИЛАШТОВУВАТИ

ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Прикріплювати що-небудь до чогось. За якісь п’ятнадцять хвилин захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (Коп., Вибр., 1953, 57); Зарядив [Уралов], прилаштував свою катеринівку [рушницю] до велосипеда і покотив на озера в степ (Гончар, Тронка, 1963, 307); // Приєднуючи що-небудь до чогось відповідним способом, робити придатним для нормального користування. Батько мало не всі книжки перетягав їм на п’ятий поверх, балконні двері прилаштував (Мур., Свіже повітря.., 1962, 11).

2. Поміщати що-небудь зручно у якомусь місці. Злізла [Тамара] вниз, виглянула, чи нема близько штубової [наглядачки], і швиденько перетягла матрац і подушку на другий поверх, почала прилаштовувати їх (Хижняк, Тамара, 1959, 175); Щоб вода не просмокталася в ранець, в якому лежали коробки з гамма-глобуліном, закутав [Федір] його в піджака, прилаштував у сіні під ноги (Мушк., Серце.., 1962, 86); // Чіпляти, вішати на себе зброю, торбу і т. ін., пристосовуючи зручно. Ми одягаємось, прилаштовуємо зброю і виходимо в морозну ніч (Багмут, Записки.., 1961, 76); Олекса Петрович.. торбу з рибою, вертаючись додому, прилаштовував під піджаком так, що не знати було — зловив він що чи ні (Рильський, Веч. розмови, 1964, 44).

3. Встановлювати що-небудь відповідно до потреб використання. — Він прилаштовував нову стрілу, вибираючи собі ціль (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 109); Інженер-епропівець разом з механіками й машиністами «Буревісника» прилаштовували повітронагнітальні помпи для роботи з гелієвим повітрям (Трубл., Шхуна.., 1940, 310); Юра запевняв, що через місяць, ..у них буде справжня горіхова олія! Великий дуб-прес накотили, прилаштували клиння, жаровню склепали з шматків жерсті… (Ле, Клен. лист, 1960, 161); // Обладнувати що-небудь, пристосовуючи до певних потреб. Кобзарева сім’я, як і багато інших, сяк-так прилаштувала для житла вогкий і темний погріб (Жур., Дорога.., 1948, 34); // Підготовляти кого-, що-небудь відповідно до потреб використання. — Їхати, то й їхати. Зараз коня прилаштую (Мирний, III, 1954, 333).

4. Улаштовувати кого-небудь на роботу. Посилаючи Аню в санбат, Голобородько зовсім не думав, що вона там побачить свого чоловіка.. Хотілося просто прилаштувати Аню (Голов., Тополя.., 1965, 360); // Прикріпляти кого-небудь до когось для участі в чомусь. Вирішили прилаштувати діда в першій ватазі до Захара Блажкуна (Кучер, Пов. і опов., 1949, 48); // Забезпечувати нагляд за ким-небудь. Треба десь прилаштувати малюків на вечір.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 655.

Прилаштовувати, вую, єш, сов. в. прилаштува́ти, ту́ю, єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 423.